Епілог

Один рік після...

Мій проєкт «Правда буде розкрита» був завершений, та завдяки якому отримала кар'єрний зріст. Після завершення справи з родиною Бойків у Влада стало ще більше кримінальних справ, документальної роботи, але все це приносило йому велике задоволення, що гріло моє серце. Я переїхала до Влада на завжди, а свою квартиру здаю Аліні тридцяти років, яка обожнює кримінальні фільми, і для неї житло в якому був сам серійний вбивця та тримав жінку це щось неймовірне. Звісно спершу мене така пристрасть до вбивць бентежила, але ближче познайомитись з дівчиною я зрозуміла, що вона просто фанат екстриму, жаху загалом всього екстриму. 

Коли таксі зупинився я розрахувалася та вийшла біля кав'ярні «Зона» глянувши по сторонах насупилася, бо не побачила свою подругу, яка завжди приїжджає раніше за мене. Але раптом зі спини на мене кидається, щось довге но не важке, а потім пролунав жіночий сміх.

— У мене мало серце не вилетіло. — Зображавши драматичність притулила руку до серця та пару раз видихнула борючись з бажанням засміятися на повні груди. 

Анжела закотила очі, а потім схопила мене за руку і потягла до входу кав'ярні. 

— Що будеш? Тільки, будь ласка, не кажи “чай” я цього не переживу. 

Я всміхнулася акулячою посмішкою хотілося на зло замовити чаю, але все ж вирішила змилуватися. 

— Хм. Напевно зупиню свій вибір на.., а вечірній каві. 

На обличчі Анжели відбилося полегшення. 

До нас підійшов офіціант, прийняв замовлення, а Анжела чомусь засовалася на місці й опустила погляд. 

— Все гаразд? 

— Ем. Так, але я б хотіла тобі дещо розповісти, якщо ти звісно бажаєш. 

— Звісно я тебе вислухаю. 

— Пам'ятаєш, коли ми перший раз гуляли, то я не захотіла залишатися довше, а після цього ще кілька зустрічей я теж довго не залишалася. 

— Так. 

— Я думала можливо якби я могла залишитися на годину або дві пізніше тебе б не викрав той ненормальний, але я чесно не могла залишатися. У мене є брат він закінчує 4 клас і бабуся. На лиці Анжели з'явилася маленька посмішка яка миттю зникла. Вона схожа на мене таке ж темне волосся, голубі очі й любить лякати людей. Батьки померли тому на мене лягла відповідальність за брата і бабусю. Хоч ми живемо не в найкращому районі, але він досить затишний. 

Офіціант поставив на столик два горнятка кави та ввічливо кивнув перед тим, як розвернутися до нас спиною. 

— Анжел я все розумію. Ти не маєш себе звинувачувати в, тому що мене викрали це сталося б так чи так. Я зробила паузу потягнувшися за кавою і відразу відчула суміш молока, солодощі та духмяності. Мені шкода, що тобі в такому віці потрібно прийняти таку відповідальність за інших людей я б хотіла колись познайомитися з твоїм братом та бабусею. 

— Це цілком можливо влаштувати прямо зараз. 

Я здивувалася такій пропозиції, але це Анжела від неї не варто очікувати чогось іншого, і цю рису я в ній любила. 

— Тоді зайдемо в магазин, а потім до тебе. 

Ми допили каву вдягнули верхній одяг та вийшли на холодне подвір'я де почав накрапати дощ тому ми пішли скоріше до продуктового магазину я набрала різних смаколиків хлопчику, а бабусі взяла вафлі без цукру та чорний чай, бо в неї діабет. Анжела пробувала мене переконати взяти менше, але я настояла на своєму. 

Коли двері відчинилися до нас підбіг невисокий хлопчик з темним волоссям він міцно обійняв Анжелу і поцілував у щічку. А потім поглянув на мене широкими очима. 

— Привіт, я Ванесса. — Перша привіталася і простягнула руку для вітання. 

— Привіт, я Денис. — Хлопчик протягнув у відповідь руку, а потім зупинив цікавий погляд на пакунку в моїх руках. 

— Тримай. Це тобі та бабусі подарунок. 

Хлопчик побіг в інший кут квартири, а потім почав кликати бабусю дивитися, що в пакунку. 

— Ти йому сподобалося. Сідай де тобі зручно я поставлю чайник. В кухню зайшла бабуся з теплою посмішкою на обличчі Анжела справді була з нею дуже подібні. Жінку звали Катерина Тарасівна. 

Анжела поставила чотири чашки з чаєм та розклала смаколики по блюдцях. 

Вечір проведений в щирих та сімейних обставин.  

5 років після.. 

У Влада була відпустка і він запропонував поїхати на тиждень в Карпати й це було найкращим рішенням за останні три роки. Гори, екскурсії, басейни. 

Одного чудового дня, коли світило яскраво сонце, а ми ходили біля озера Синевир взяти за руки чоловік різко зупинився відпустивши мою руку я обернулася та хотіла обуритися, але зупинилися побачивши, що Влад стоїть на одному коліні, а в руці тонка золота каблучка з невеликим камінчиком. 

— Ванессо ти жінка яка змогла мене обдурити та захопити одночасно своїм волоссям, очима, вустами й стійким характером. Я Владислав Ігорьович Кобзар хочу взяти в дружини Ванессу Анатоліївну Садикову. Дівчину, що завжди готова йти до правди, чи вийдеш ти за мене заміж? 

— Так. Звісно, що так. 

Він вдягнув на мій пальчик кільце і піднявши покрутив навколо себе. 

Через два місяці приїхали мої батьки мама дивилася на мене з усмішкою поглядом що сяє.

Я була в короткій повітряній білій сукні з тонкими шлейками. Анжела була подружкою нареченої в довгій рожевій сукні з тонкими бретельками, а її брат та моя племінниця піднесли мені та моєму чоловікові золоті обручки. 

Влад дивився на мене закоханим поглядом від якого я відчула себе зіркою якій не потрібно було навіть вдягати браслет. 

Кінець.