Коли проходила біля під'їзду Марії стало так сумно, що не стрималась та пішла до її квартири відкривши великі важкі двері почала підійматися на 2 поверх біля дверей вагалася, але все ж відчинила вхідні двері. В обличчя кинулося холодне повітря, а не як зазвичай аромодефузер з запахом ваніль.
Оглянувши кімнати все було чисто, але щось почало душити зсередини коли зайшла в кімнату Марії сльози потекли з моїх очей. Я сперлася до стіни не стримуючи сльози руки потягнулися до волосся, а саме тіло прийняло сидяче положення. Через деякий час сльози висохли залишивши тільки червоний слід під очима.
Коли встала з холодної підлоги з'явився новий потік сил. Перед тим як вийти на двір на телефон прийшло пару сповіщень, я вже зрозуміла, що там будуть за новини. Знайшли тіло.
Чоловік, 23 роки сидяче положення в руках троянда. Моя здогадка була правдива нова жертва дала багато корисної інформації.
По-перше, пройшло рівно 2 дні після минулої жертви.
По-друге, вбивця чергує спершу жінка без троянди, а потім чоловік з трояндою.
По-третє, всі вбивства відбуваються в одному той самому місці паркові «Зустрінь білку».
Вбивця ніколи не розкриває своє обличчя та уважний до кожної деталі або ж завжди готовий до різних розвитків подій. Чи зможе спіймати його поліція? Думаю, що так потрібно просто бути в той час та в тому місці.
Незважаючи, що я вже робила засідку в паркові він все ж продовжує вбивати людей в одному тому й самому місці. Можливо нарешті ми вийшли на правильний слід і покараємо вбивцю.
Мені чомусь захотілося поділитися своїми думками з Владом.
— Привіт. Як думаєш ми вже близько до розкриття правди?
— Привіт. Думаю, що так якраз зараз переглядаю всю інформацію і дійсно дуже багато схожості - це навіть дивно.
— Так. У вбивці справді схоже якийсь фетиш. Можна я приїду в відділок теж перегляну інформацію я розумію, що мені це не можна дивитися, але як ні, як на мене, теж напали і я пишу статтю тому думаю, що маю бути в курсі.
На іншому кінці лінії було мовчання напевно Влад роздумував мою пропозицію.
— Думаю, що можна, але я тобі не буду розповідати все в деталях.
— Справедливо.
Викликавши таксі я бистро доїхала до відділку, коли увійшла знову зустрів той чоловік біля адміністрації на байджику написано було Антон. Дивно, що минулого разу навіть уваги на це не звернула.
— Доброго дня. Я до Владислава Ігорьовича.
Схоже чоловік мене впізнав, бо на обличчі з'явилася посмішка майже яку не було помітно. Він подзвонив комусь напевно питаючи в самого Влада про дозвіл, а потім махнув головою в напрямку коридору.
— Дякую.
Пройшовши шлях як і минулого разу я постукала у двері.
— Увійдіть. — Голос Влада був твердим та впевненим.
Зайшовши та зачинивши за собою двері я повернулася обличчям до чоловіка якого погляд був вже сконцентрований на мені.
— Прошу. Сідай біля мене, щоб мала кращу змогу роздивитися фотографії.
На моєму обличчі розквітла посмішка бистро провівши рукою по класичних штанах підійшла до Влада.
— Я в передчутті.
— Знаю.
Влад потягнувся за текою, що лежала поряд з якого іншою рукою.
— Ось тут знаходяться всі 4 жертви.
Я почала повільно роздивлятися кожний знімок.
Марія темне волосся, її улюблений піджак та похилена до низу голова.
Іншим був чоловік світле волосся з листуванням на обличчі - це так незвично. Він був теж спертий до дерева, але вже з трояндою в руці.
Потім дівчина теж зі світлим волоссям. Вона була дуже вродливою шкода, що так закінчилося її життя. Дівчина була сперта до дерева без троянди.
І ось остання жертва на даний час. Знову чоловік з русим волоссям та з дивним надписом на футболці. Він сидів біля дерева знову з трояндою в руці.
— Вбивця чергує своїх жертв. Чоловік - з трояндою, а жінка - без троянди.
— Так, я це помітив.
Коли я обернулася до Влада його голова була повернута до мене та вивчала мої риси обличчя. В животі спалахнуло дивне відчуття, а сам Влад наблизився до мене.
— Владиславе Ігорьович. — Промовив за дверима жіночий голос, і цього було достатньо, щоб зруйнувати іскру яка виникла між нами.