6

6

Космічний корабель вискочив з іншої сторони Червоточини.

Але, на жаль, на ньому не було жодної ознаки життя.

Хоча ні...

Одна руда жінка в червоній сукні з вирізами по всій її довжині несподівано з'явилася з простору.

Вона озирнулася та подивилася на тридцять шість крісел, в яких знаходилася ціла команда експедиції.

Жінка підійшла до одного чоловіка.

До Василя Григоровича.

Та доторкнулася до нього.

Він відкрив очі.

- Терезо... ти покинула тло мумії? - спитав він.

- Мене з нього викинуло.

- Що з ними? - запитав езотерик. - Чому вони нерухомі?

- Вони всі мертві... - відповіла Тереза.

- Як так? Чому? Чому я живий?

- Я не знаю. Ти ожив, коли я до тебе доторкнулася.

- Тоді торкайся їх усіх. Скоріш. Поки вони не померли остаточно. Поки в них ще живий мозок. - скомандував Василь Григорович.

Тереза почала торкатися кожного - і ті повертались до життя.

Навіть мумія ожила, але без душі Терези.

- Аніло, ти знаєш, чому вся команда померла при проходженні порталу? - запитав її Сарат.

- Я не знаю. Цього не повинно було бути. - відповіла мумія.

- Пропоную не затримуватись, бо можуть бути й інші сюрпризи. Настроюємо корабель на координати, які нам передали через піраміду, та й слідуємо по цих координатах. Хутчіш. Мені тут якось не по собі після своєї смерті. - запропонував капітан.

Координати були введені у навігатор космольота з картами, які були отримані через піраміду.

І все це судно вирушило в дорогу для спасіння тих, хто їх покликав.

Портал залишився відкритим.