4
- Отже, план такий... - почав Віктор Олександрович. Навколо нього за довгим столом зібралися Василій Георгійович, Антін, Аніла та інші. - Аніла занурюється у воду під Антарктидою. До речі, я пропонував їй взяти нашу субмарину для наукових експедицій. Богдан її поведе, але наша мумія відмовилася від цього. Так що, Богдане, - він подивився на одного рудого хлопця, який сидів напроти, - буде просто постійно поруч. Аніла відмовилася й від спорядження з балонами кисню. Сама. Сама зануриться. Сама знайде під материком підводну печру, який заховано той корабель для міжзіркових мандрівок, сама його якимось чином активизує та підніме на поверхню. Я лише не розумію, як вона так довго не зможе дихати під водою. Тому поруч з нею будуть занурюватися два аквалангіста з додатковим спорядження кожен на всяк випадок, якщо Анілі все-таки знадобиться допомога. Саво, знайди двох аквалангістів чи сам поливи. Можеш взяти Хому. Він на всі руки майстер.
- Добре. - відповів чоловік, який сидів поруч з Богданом.
- Отже. Спочатку піднімаємо цей космічний корабель, який два мільони років там знаходиться, якщо Аніла не помиляється, а потім вже вирішємо нові питання. По справах. Кожен виконує свою роботу.
Люди розійшлися. Василь Георгійович всюди супроводжував Анілу, а його - Антін, який вже оберігав двох, як самого езотерика, так і мумію.
Через кілька годин гвинтокрилом Антін, Аніла, Василь Георгійович, Богдан, Сава та Хома летіли в напрямку Антарктиди.
Гвинтокрил приземлився на атомного криголамі - великому науковому кораблі біля берегів Антарктиди.
- Все готове для занурення. Дівчина нічого не бере чи я якось неправильно зрозумів? - запитав чоловік, який їх зустрів.
- Пане Кириченко. Ви все правильно зрозуміли. - відповів Сава. - Давайте починати.
Коли все було готове: субмарина з Богданом на борту у воді, Хома та Сава зі спорядженням, - Аніла стрибнула у холодну воду Антарктики у тому, в чому була, а вона була одягнена у легку сукню з широким вирізом, та й попрямувала на глибину під самий материк Антарктида.
За нею поспішали Хома, Сава та у самій субмарині Богдан.
Через півгодини Аніла допливла до підводної печери, в якій і загубилася в повній темряві.
Хлопці поспішали за дівчиною (яка пливла швидше за цих натренованих професійних плавців та за цю субмарину). Супроводжуючі несли на собі світло.
Як тільки вони потрапили у печеру та освітили її своїми ліхтарями, перед ними відкрилася довжелезна підводна печера, в якій знаходився великий корабель, ніби човен.
Аніла доторкнулася до цього таємного корабля - і він підсвітився, ніби іграшка на ялинку.
А потім повільно попрямував до виходу з печери.
Коли покинув печеру, знайдений корабель піднявся на поверхню, трохи затримався на воді - й почав підніматися у повітря.
А потім ще вище, при цьому розганяючись, досягаючи достатньої швидкості, спочатку Першої Космічної, покидаючи атмосферу Землі, виходячи на орбіту, потім отримуючи Другу Космічну швидкість, щоб вирватися з гравітації планети повністю й опинитися у відкритому Космосі.
Аніла та її супроводжуючі вже балансували на хвилях крижаної води, спостерігаючи за процесом польоту підводного космольоту.
- Аніла, давай швиденько на корабель, бо змерзнеш! - покликав її Василь Георгійович.
- Я дивуюся, як в неї дозі не зупинилося серце від такої низької температури. - прокоментував Кириченко. - Звичайна людина давно б уже померла від такого холоду у крижаній воді без спеціального теплого спорядження.
- Вона особлива. - відповів езотерик.
Через кілька хвилин всі четверо плавців були на борту атомного криголама.