3

3

У кутку стояв саркофаг.

Езотерик підійшов до саркофагу.

- Не смійте його відкривати! Вам заборонено! - крикнув Антін.

- Але ми нікому ж не скажемо, що я трохи подивився на це?.. - схвильовано проговорив Василь Георгійович.

- Я Вам забороняю! Відійдіть від саркофагу! 

- І що ви зробите? Вб'єте мене чи тільки покалічете? Вам же наказано мене оберігати. - езотерик питально подивився на охоронця та доторкнувся до кришки.

Антін схопив його за руку.

- Аушр гум ам мме мун. - почало доноситися незрозумілою мовою із саркофагу...

Явно жіночим голосом...

- Там хтось живий!?? - прокоментував Антін та швидко сам підняв цю важку кришку.

У лоскутках тканини хтось ворушився.

- Це моя дружина вселилася в це мертве тіло - і мумія ожила. - пояснив езотерик. - Тереза попередила мене, що зараз увійде в мумію, щоб її воскресити.

- Допоможіть цій жінці. Ви ж чуєте, вона не може нормально дихати через цю тканину, в яку завернута. Я зараз відкину цю кришку.

Антін з великою напругою відштовхнув кришку від жінки на підлогу, від чого кришка з великим гуркотом впала та розбилася.

- І що ви тепер скажете Вікторові Олександровичу? Що розбили кришку саркофага? Це ж така цінність? - зіронізував езотерик. - Ви оберігали піраміду від мене, а треба було захистити її від вас самого?

- Дівчину рятуйте! - скомандував охоронець.

Хоча Василь Георгійович вже намагався зняти з дівчини лоскутки. Але марно.

Антін узяв ніж, зі писком леза, яке вискочило в мить, підійшов до мумії та почав обережно розрізати на ній лоскутки цієї тканини.

Нарешті жінку було визволено від цих утримуючих смужок щільної тканини.

- Аку чуджу аооліппп. - щось сказала вона.

- Що? - перепитав Антін.

- Думаю, мумія говорить "Дякую". - пояснив Василь Георгійович.

- Дякую. - повторила мумія.

- Ось бачиш, вона швидко вчиться. - похвалив езотерик.

- Вчусь. Я зрозуміла код вашої мови. - погодилася мумія.

- Як звуть таку красуню? - вже почав залицятися Антін до дівчини.

- Аніла. - відповіла мумія. - Я - провідник світів. Мене більше цікавить він, бо в мені душа його дружини.

Аніла показала рукою на езотерика.

- Без її душі я помру. - добавила вона. - А вона хоче, щоб її чоловік був поруч.

- Що у вас там за гуркіт? - запитав хтось зверху.

- Ми знайшли мумію. Тобто дівчину. Допоможіть нам вибратися. - попросив Антін.

- Я буду поруч з тобою. - пообіцяла Аніла Василю Георгійовичу.

Їм допомогли вибратися, а потім направили їх до Віктора Олександровича.

Тепер почався новий етап розуміння, а що ж нарешті відбувається?