Глава п'ята

Повільно повертаю голову в сторону звука, піднімаю одну брову в гору і прискіпливо оглядаю хлопця. На той момент мені здалося що я роблю це дуже сексуально. 

Переді мною сидів красень, брюнет, до тридцяти років на вигляд, високий метр дев'яносто десь, тіло спортивне, біла рубаха обягує біцепси, два гудзики зверху розтібнуті, рукава закатані по лікті. 

- Що ти робиш? - сміючись запитує красень. Як що?  даю шанс подумала я, але промовила інше

- Змірюю поглядом, що не видно чи що? 

- Це як?- вже ледве не регоче красень і починає мацати мене очима. Я прямо таки відчула до чого доторкнувся, де стиснув, а де погладив. Мої щоки запалали. Ні це точно не мій варіант. Тут на лобі бігаючою стрічкою написано "обережно бабій!!". А в очах " трахну, поставлю відмітку на ліжку за нову покорену вершину, і забуду як звати." 

- Подруга сказала що я всіх відшиваю не змірявши поглядом. Ну так от тебе поглядом зміряла- і відвернулась до бармена забираючи свій коктейль і всім тілом показуючи що втратила інтерес до нього.

- І як заміри? Влаштовують? - ну глянь невгамовний який, стільчика підсунув ближче , нахилився так що відчула запах неймовірних парфумів і спокусує мене, знає як виглядає, бачить що скоро в мене нігті почервоніють і далі насміхається.

- Ні, трохи старуватий як на мене- не залишилася в боргу я.

- Тихіше сонечко, не підливай масло у вогонь - сонечко? З яких пір? Альфа самцем якимсь вважає себе чи що?

- А то що? - буркнула я, вскинувши підборідок в гору. Виклик кинуто, фраза вилетіла до того як я зрозуміла що зробила.

- А то я вже страх як хочу довести що це не так. -  хитрі чорти якісь закружляли в хороводі.- Довести що я ще дуже молодий та енергійний. І взагалі досвідчений чоловік завжди краще знає як догодити такій неперевершеній дівчині як ти.

- Не потрібно мені нічого доводити, іди собі своєю дорогою, а мене ти залиш- я врубила задню і  як змогла спокійно промовила, надпиваючи коктейль - і взагалі досить на мене дивитися як на головне блюдо вечора. Відчуття що просто зараз накинешся на мене і зіжреш.

-Може так і є, м? Може в цій забігаловці ти єдина хто привернув мою увагу до себе? Як смарагд сяєш?- ба, привернула його увагу, ну і самооцінка в нього. Нахабний якийсь тіпок. Але мені чомусь до біса подобається, його наполегливість вражає і підкуплює.- Залиш ти його, досить тобі - В мене віджали напій - Я хочу щоб ти запам'ятала цей вечір -потягнув за руки змусивши встати на ноги- ходімо краще потанцюємо.- І не дочекавшись моєї відповіді мене виволокли на майданчик. 

Ох навряд чи я його забуду.

- Взагалі-то я вже натанцювалась і хотіла відпочити - почала я, але мене проігнорували і повели в повільному танці. Нахобно закинувши мої руки собі на плечі, а свої вмостивши в мене на талії він і бровою не повів. Я почала пручатися, штовхнула його в груди, намагаючись відліпити від себе. Ніби стіну штовхнула, такий самий результат. 

- Лапи прибери, не хочу я танцювати. Чуєш що кажу?

- Та не рипайся, оглянись, більша половина клубу сканує тебе і чекає поки ти добереш норму щоб використати.

- А то ти не такий, ті то хоч поки дивляться а ти вже відверто мене мацаєш. 

- Нехай бачать що ти зайнята. І ні я не такий , віддаю перевагу щоб дівчина пам'ятала все що я з нею роблю, робила це по власному бажанні з великою охотою а не була напівпритомна.

Окинувши оком приміщення, я помітила що він має рацію. Багато хто дивився на нього зі злістю ніби він щось вкрав у них, і помітила липкі погляди на мені, фу, одразу захотілося в душ змити їх. Хоч і розумію що він правий вже чисто по інерції продовжую сперечатися.

- Боже що за самовпевненість, можеш бути впевнений я себе контролюю, і сама собі дам ради.-  продовжую пручатися але вже якось в'яло, не охоче. В його руках відчула себе захищеною чи що, а ще його парфуми мене підкупили. Запах відпадний.

- Авжеж порадиш, он як мене відлупцювала, напевно синяки залишаться, але нічого я терплячий, ти ж потім мене полікуєш?- щей підморгує паскуда

-Ще чого, розмріявся. Ну ти нахабний. Вирішив що тобі все можна? Прийшов вхопив і все дівка попливла чи що? Так ось що я тобі скажу НЕ НА-ТУ ТИ ВТРАПИВ! Зрозуміло?

- Так, так, зрозуміло- оскаливши свої білі зуби посміхався він наче я несу якусь несенітницю- ми на ТИ перейшли а я досі не знаю твого імені, мене Міша звати.

-  Єлизавета - не знаю чому збрехала, може через отей оскал, а може через вредність- Не скажу що приємно, незаслужив.

-  А як заслужити? - вже серйозно запитав він. Я лиш повела плечима. 

Повільний танець закінчився і заграла моя улюблена пісня "твої тату" Островського і Майорової. Мені одразу ж захотілося і танцювати, і співати.

Я повернулася до нього спиною, притулилася до його грудей і почала спокусливо двигати тілом, трохи присідала, колихала стегнами, терлася об нього наче  кішка.  Боже що я роблю? Що я намагаюся зробити? Що кому цим довести? Спокусити? Завести його? Що? Я схоже сама не розуміла. Але від цього танцю завелася сама. 

 На приспіві він взяв мене за руку підняв її до гори і я крутанулася, далі його рука лягла на поясницю і я прогнулася назад, він підійняв мене і притиснув до своїх грудей і поцілував. Матінко моя рідна, мене ще ніхто так не цілував. Відпад, аж мурахи по тілу. 

Цей танець, ця пісня і цей поцілунок лишили мене розуму. Моя свідомість покинула чат. І тут напевно я вже вирішила для себе що він тей чоловік з яким я б хотіла продовження. Бо жоден до нього не викликав в мене такий шквал емоцій. 

Поцілунок не був довгим, але ж скільки емоції я відчула за цей короткий час. Скільки пристрасті в цій короткій миті. Солодкий присмак поцілунку надовго залишиться на вустах.

Збоку показалася Кіра, маячила великим пальцем в гору, ніби одобрила мій вибір і показала що хлопець супер. Ха, я теж його одобрила. Сашу я не бачила взагалі.

-Ти неперевершена - обійнявши ззаду і притулив мене до своєї шороких грудей,   -  наче ангел з неба спустився- почав водити пальцем вверх по ключиці до шиї і назад. Бррр мурахи атакували моє тіло.