Глава четверта

Маямі- це двух поверхова скляна будівля, з вулиці все віддзеркалює, широкі сходи і велика площа для тих хто палить. Вхід оформлений просто, розсувні двері а зверху вивіска великими буквами синього кольору і червоними пальмочками с правої сторони. 

Перше куди потрапляєш це просторий, світлий хол. В кінці знаходиться наразі зачинений гардероб. Вздовж лівої стіни червоні диванчики декілька кімнатних пальм, а навпроти рецепція, висока стійка за яким стоять дві чарівні дівчинки які приймають оплату за вхід і ставлять печаточку на зап'ясті.  Біля стійки ще одні широкі двері, біля яких стоять охоронці, два амбали які і пропускають всередину.

Далі іде велика зала, від дверей по ліву сторону бар, і сходи у віп лоджії, по праву сторону гвинтові сходи на другий поверх до звичайних столиків, з верху є три  циліндричні, скляні зони для танцівниць клубу, які підігрівають публіку виступами і маленькими шоу. Все інше на першому поверсі це танцпол. Все в оформлено сірими і червоними кольорами. 

Я була тут лише одного разу, рік тому, на свої вісімнадцять. Через те що я в таких закладах майже не з'являлася, завжди відчувала себе не в своїй тарілці. І в тому році дуже швидко втекла звідси. Мені більше притаманна наша альтанка в кінці вулиці, де ми нашою компанією часто зависали. 

В клубі вже доволі людно, тому я не одразу помічаю дівчат які за баром потягують коктейлі. 

- А ось і я красуньки, чарівно виглядаєте- майже прокричала я, щоб дівчата мене почули - я бронювала столик на горі, ідемо.

- Вау, Маш ти просто секс бомба сьогодні -похвалила мій наряд Кіра- весь клуб сьогодні у твоїх ніг буде, стовідсотково знайдеш якогось красеня.

-  Ні крихітко, я сьогодні не для цього тут- сміючись промовила я - може сьогодні буде твій день і ти зустрінеш своє кохання.

- Яке кохання, ти що? Я не готова до серйозних стосунків, мені так на нічку для підтримання жіночого здоров'я. Я занадто молода для серйозних стосунків.

 Сміючись ми прихопили ще по коктейлю і піднялись за наш столик і почали святкувати, а точніше дегустувати всі коктейлі в меню. Діяли за простою схемою, пили коктейль потім танцювали. 

Вкотре відшивши нового залицяльника я повернулася до столика, мене наздогнала Саша.

- Послухай, ти принца шукаєш чи як? До тебе привабливі хлопці клеються, а ти їх і поглядом не зміряєш шлеш лісом- почала вчити мене

- Ні, я просто шукаю свою людину 

- А як ти дізнаєшся що це твоя людина? Ти ж нікого не підпускаєш до себе, тримаєшся за свою незайманісь, ти не подумай, я не засуджую, це круто, але ти можеш так і не дочекатися своєї людини. Перечитала ти своїх романів і чекаєш на велике і щире кохання і особливий перший раз. Воно є але не у всіх. Ти ж не знаєш що буде завтра, може машина зіб'є чи ракета в будинок прилетить. Потрібно жити тут і зараз. А то можеш і до пенсії в дівках проходити. 

- Пропонуєш стати курвою і давати всім хто просять?

- Ні, не перекручуй, спробуй побудувати відносини, і подумай які з минулих ти могла врятувати якщо б між вами був секс. 

- Може десь ти маєш рацію. Але не потрібні мені такі стосунки коли хлопець і місяця не витримує і починає пірнати у гречку з іншими. Тай мені лише дев'ятнадцять, навіщо щось настільки серйозне щоб до шлюбу? Може я просто не готова, або ж не було того хто запалить вогник бажання в мені.

-Ти ніколи не задумувалася про те що щас летить дуже швидко. Це сьогодні дев'ятнадцять. А завтра? А якщо не знайдеш того вогника? Не знаю що тобі сказати. Вирішуй сама. Я піду танцювати.

І я залишилась сама. Довго думала над словами подруги, в якомусь сенсі вона права, ми не знаємо скільки нам відміряно.

А з іншого боку слухати ту яка шукає не кохання а широкий гаманець повний іноземних купюр, не надто гарна ідея. В неї свій світогляд і своє бачення стосунків. Але, блін, є це але. В чомусь вона таки має рацію.

Мені хочеться стосунків, щоб обіймали, цілували, вкінці кінців квіти дарували та морозиво купували.

В якийсь момент я повернула голову в сторону танцювального майданчика, дівчата танцювали повільний танець з хлопцями які їх запросили. І виглядали щасливими. А я і так відшила вже пів клубу, тож до мене ніхто вже підходити не наважується. Вирішено наступному сміливчику буде данний шанс. Алкоголь добре вдарив в голову, пити я не вмію від слова взагалі. Ну знаєте про таких кажуть чарки мало дві багато. Я або повертаюсь твереза або в дрова. Золотої середини не знайшла. Де в мене знаходиться стоп лінія не знаю, коли її перетинаю ще почуваюся тверезою а потім мені  тільки мало. Так і зараз межа пройдена. Поки дівки лічать зуби своїм партнерам по танцю, а я йду до бару. 

- Апероль шприц - замовляю у бармена кидаючи на стійку купюру 

- Тобі хіба вже вистачить - почула я збоку- завтра стовідсотково пожалкуєш про свою не стриманість.