Глава друга

Кіра, сама набрала, як відчула що я маю набирати її. 

- Маленька , рятуй- перше що чую в слухавці- вийди сьогодні а я завтра замість тебе, в мене трубу прорвало. Пів квартири залляло поки я кран перекрила. Чекаю на сантехніка і вимочую воду щоб сусідів не залляло. - слізно благала вона мене. 

- І тобі привіт, звичайно вийду. Сама хотіла тобі зателефонувати, в мене завтра конкурс для практики тож хотіла замінитися. - одразу почала збиратися на роботу, ввімкнувши навушники щоб телефон не заважав. 

- О, потребую подробиць, але не зараз, бо сусід з низу мене повість на тих трубах за зіпсований ремонт. - швидко протараторила подруга в переходячи на пошепки промовила - там ходячий секс, до тридцяти років, під два метра ростом, рукава в татухах, накачаний але не занадто, все в міру. Боже та я таких тільки в кінах бачила.- останню фразу аж замріяно промовляла вона. А я аж зупинилася аналізуючи що вона розповіла. Так, стоп, тут щось не сходиться.

- Чекай, там ж бабця жила якась,- зловила я тебе сонечко на гарячому,-ти з нею гризлася завжди, сама розповідала, то телевізор голосно працює, то ти тупаєш, то голосно воду в унітазі змиваєш - зловила на брехні і одразу ж туди носиком. Таке я трохи стерво але не люблю коли з мене роблять дурепу, тай взагалі брехню ненавиджу. 

- Так нікуди та пришелепкувата не ділася. До неї два тижні тому онук приїхав, ніби по роботі на деякий час. Тут одразу шуму навів, ремонт почав робити меблі їй міняти, мабуть при грошах щей хлоп. 

- То може одружений?- вже м'якше припустила я.  пожалкувавши що несправедливо наїхала і так подумала на подругу.  

- Степанівна з третього під'їзду розповіла що Іванівна бабця цього Тараса, так його звуть Тарас,- гордо промовила Кіра, хвалячись роздобутою інформацією - їй жалілася що мріє про правнуків а він все тягне бика за хвоста і навіть постійної дівки не має.

- То бабій звичайнісінький- одразу зробила висновок я,- а навіть якщо ні то твоя Іванівна стовідсотково вже давно йому повідомила про хамовиту дівку поверхом вище і на всі ваші сутички теж мабуть нажалілася, застерігла онучка щоб на не нормальну дівку не втрапив. 

- Трясця, мабуть ти права, та як би ж я знала що в неї такий онук то б по повітрі пересувалася, телевізор не вмикала взагалі а в туалет тільки на роботі ходила б.

  Автоматично в голові промайнули картинки як Кіра біжить на роботу, хоче до туалету, а для цього потрібно кофейню відчинити. А це на секунду сигналізація і два замки один часами заїдає і з ним потрібно провозития, як ніжки зціплює та пританьцьовує, і як замок не піддається і як штанці мокріють і як вона червоніє, все як на яву побачила, зареготала, голосно, дуже голосно, аж подиху бракло, а так як вже встигла вийти з дому і вже прямувала на зупинку то від сміху зупинилася посеред дороги. Люди витріщалися і обходили мене наче божевільну. 

- Ні, ну а що, ти б його побачила і мене зрозуміла.

- О ні, я після останніх вихідних на чоловіків дивитися не хочу, мені і так він всюди мерещиться- згадала я про останній відпочинок наш у клубі.

- Так і не з'являвся? Та годі тобі, було й було, не буде він тебе розшукувати, ну накивала дівка п'ятами зранку, подумає що тобі не сподобалось тай все. А може його взагалі такий розклад влаштовує, не потрібно обіцяти що зателефонує і викликати таксі. Не парся.- заспокоювала мене подруга.

-Не просто, п'ятами накивала, а поцупила простирадло і його рубашку. 

-Ну тааак- протягнула подруга- він побіжить до поліції писати заяву що якась навіжена після сексу вкрала рубаху й простині й втекла. Простирадло від бабусі залишилося дуже цінне тому його потрібно знайти й повернути. - вже відверто глумилася з мене дівчина.

-Та ну тебе - розуміючи що вона має рацію продурмотіла я- звісно не побіжить.

-Зізнайся краще сама собі що ти романтична замріяна дівчина яка надіється що хлопець після бурхливої ночі, все-таки розшукує біглянку, через те що вона запала йому в душу.

Як в душу зазирнула. Так, дідько, так! З одного боку я дуже хочу щоб він знайшов мене, запросив на побачення, з квітами і все таке. А з іншого я дуже цього боюся. Чому сама не знаю. 

Поки я думала що відповісти в слухавці пролунав дверний дзвінок. 

- О хіба сантехник,- почула як вона крокує а вода хлюпає під ногами, схоже добре в неї там залило- трясця, Машко то Тарас. Мені кінець. 

- Заспокойся все буде добре, відчини і поясни, може все зрозуміє, ну не з'їсть же він тебе вкінці кінців.

- Легко сказати. - зітхнувши відповіла Кіра- Все пішла здаватися. Розгребу тут і приїду до тебе.

- Чекатиму- поклавши слухавку в мене заграла та чортова пісня з клубу яка на повторі два тижні в мене стоїть, і поринає мене з головою в спогади знову і знову. 

Все на автоматі роблю, два тижні я живу лише у себе в думках. 

Чорт забирай, мені сподобалося бути з ним. Може тому не тільки пісня в мене на повторі а й вся ніч перед очима стоїть. Ніби хтось на камеру зняв і в голові прем'єру влаштував. Не просто прем'єру а проколу вмикає і вдень і вночі. А головне що мені подобається переглядати його знову й знову.