Ще одна спадщина

У листопаді 1844 року у молодого подружжя Боровиковських народився син…

Олександр Львович Боровиковський…

Згадаємо дещо і про нього…

Так само, як і батько, закінчив харківський університет… Юридичний факультет.

От йому судилося досягти висот різного ґатунку. Серед них: Обер-прокурор і сенатор касаційного департаменту …

Суддівська практика відбилася в його публіцистиці «Звіт судді», що виходила аж у трьох томах!

Але в літературу він увійшов і помітним лытератором.

Перші літературні твори Олександра Боровиковського навіяні українським фольклором. І письменництво було вдалим… Так проза «Жіноча доля за малоросійськими піснями» побачила світ у двох виданнях...

У Петербурзі він зблизився з гуртком журналу «Отечественные записки», з Некрасовим та Салтиковим-Щедріним…

А, приміром, цикл віршів «З українських мотивів»  зблизив його із А. С. Суворіним. І вдвох, як співавтори вони видають ряд літературних фейлетонів. Нариси було витримано на кшталт викриття журналістики 60-х років. Вони широко публікувалися в газетах: «Санкт-Петербургские Ведомости» (1874) и «Новое Время» (1876).

Зрілий період поетичної творчості Олександра Броровиковського припадає на 1877-1882 роки. Вірші цієї доби друкувалися в «Отечественных записках». Вони близькі народницьким поезіям та традиціям Некрасова. Багато поезій Боровиковського піддавалися цензурним переслідуванням,  тому поширювалися нелегально.

Іноді Олександр Боровиковський у своїх творах використовував форму «останнього слова підзахисного» («До суддів» – опубліковано анонімно у збірнику «Вперед», Лондон, 1877, том 5, і в книзі: «Дітовбивство, що чиниться російським урядом», Женева, 1877). Не чурався автор і стилю «роздуми процесу»: «Полюбила ти брата убогого...», опублікованих у тих самих збірках, і передруковані в журналі «Набат» (Женева), 1877 № 3-6. У вірші «О, бережися – і чекай на образу...» (03, 1878, № 10), як і у вірші Некрасова «Зневіра», звучать сповідальні мотиви, визнання особистої вини за страждання людей. Та саме тема й у віршах за біблійними мотивами «Ми були там. Його розіп'яли...», «Есе хомо» тощо. Народницькі протиставлення мужицького та панського – в іронічних віршах: «Цар природи», «Про пшеницю».

Писав Олександр Львович також балади, елегії, в яких браво наслідував В. А. Жуковському і А. С. Пушкіну…