Прагнення самостійної творчості (про Левка Боровиковського)

Остання спроба публікацій

У 1876 році до оселі Боровиковського завітав Олександр Кониський .

Він запросив Левка Івановича взяти участь у виданні збірки українських письменників. Поет з радістю став до праці. Написав кілька робіт і відправив Кониському. Та цензура заборонила випуск збірки. Його твори так і лишилися в столі. Він ще довго намагався опублікувати свої праці, але навіть петербурзькі видавці не бралися за цю роботу. Марно мріяв поет побачити за життя свої байки у друковану варіанті. Мрії так і лишилися ними.

А 26 грудня 1889 року Левко Боровиковський помер.

Похований недалеко від власної садиби.

Могилу розшукали хорольські учні під керівництвом учителя-краєзнавця Ходосова.[1]

У 1961 році на могилі встановили цегляний обеліск.

У 1986-му його замінили мармуровим пам’ятником.

[1]Мар'яна Шевелєва, Український інтерес. https://vseosvita.ua/blogs/levko-borovykovskyi-u-koho-shcho-bolyt-toi-pro-te-i-krychyt-65571.html

Апальков Олександр

Подобається

#1360 в Сучасна проза
#742 в Молодіжна проза

У тексті є: еохання, геній, стиліст

Відредаговано: 02.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись