Переклади сонетів Міцкевича

Незаперечна користь та значення літературних перекладів.

Особливо –  вдалі спроби.

Ну, прозою перекладати легше. А ось поетично наблизити оригінал чужоземного шедевру складніше…

Сам я перекладав багато років. Працював перекладачем. Синхронним…

Зізнаюся, найскладніше перекладати з близьких мов. Здається, нісенітниця якась. Скільки схожих слів… А не те…

І безліч спроб без успіху.

Але, повернемося до дев'ятнадцятого століття…

Ще за життя Боровиковського, наприклад, було затіяно видання перекладів всіх творів Гьоте… Втім публіка зустріла його байдуже…

Про що писав тоді Михайло Михайлов. І, навіть, ставив загальні питання теорії перекладацького мистецтва…

Левко Боровиковський володів мовами. Деяким чудово.  Польську викладав. А ще у нього був талант...

У 1835 році він здійснив переклади 18 кримських сонетів Адама Міцкевича.

Цей цикл Міцкевич створив під враженням подорожі Кримом у 1824 році. У творах поєдналися захоплення екзотичною природою півострова з тугою за батьківщиною та роздуми про долю Польщі. Автор, в образі мандрівника, бачить свою країну навіть у зоряному небі та морських хвилях. Саме цей цикл – один із найвідоміших творів польського романтизму…

За життя Боровиковського його переклади сонетів не видавалися. Достеменно про це невідомо. Перша їх публікація відбулась у виданні «Харківська школа романтиків» (1930). У першому томі.

Читаються вони легко.  «... Взвилась фантазия, как локон парусов...»

Ну, як?