Прагнення самостійної творчості (про Левка Боровиковського)
Публікація балад 1840
Свої прозові мініатюри (із тих, що дійшли до нас під його ім'ям) Левко Боровіковський називав «Балади»...
Першодрук їх відбувся 1840 року у журналі «Отечественные записки», книга друга.
Згодом на ці твори і звернув увагу Іван Франко. Він написав цілу статтю « Дещо про «Марусю» Л. Боровиковського та її основу». Між іншим висловився так: «... се не були зовсім балади в тім значенні, яке придавала сій назві романтична поетика, але були попросту українські народні казки а легенди, передані у віршованій формі...»
Франко мав на увазі ритмізовану прозу...
Баладою назвав і свій єдиний роман «Дикий мед» Леонід Первомайський... Це вже було 1964 року. Вже за наших часів. За моїх, меншою мірою.
«Славно, завидно живали предки наші!.. Не знали багатства та розкоші люди, зате не знали нещасть. Груди бідної землі не терзали за золотом; вітрило крилате над морем не віяло хоругвою добутку і смерті; вбивство не було потіхою – війною...»[1]
[1] Левко Боровиковський «Твори», Київ., 1980., с. 119(переклад мій. О.А.)
#1216 в Сучасна проза
#720 в Молодіжна проза
Відредаговано: 18.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
