У студентський період було опубліковано твори «Два ворони», «Гайдамаки», «Фарис», «Бандурист», «Ледащо». Пізніше з’явилися переклади на українську мову «Кримських сонетів» та поеми «Фарсис» Адама Міцкевича.
У своїх перекладах Боровиковський намагається додати українського колориту – заміщує російське українським, щоб побороти таким чином стереотип української меншовартості, тобто поет робить акцент саме на українській ідентичності, підносить українську культуру, мову, поетичне слово.
Наприклад, у творах Пушкіна замість богатиря вводить козака, замість молодої хазяйки з’являється молода козачка, замість пейзажів російської природи – опис української.