Але мода на альманахи пройшла у сорокові роки.
Це сталося через підвищення цінності прози за рахунок цінності віршів...
Вірші перестали бавити...
Брязкальця рим і набори модних слів раптом померкли...
Від віршів стали вимагати оригінальності та думки.
Як би там не було, але в середині дев'ятнадцятого століття саме романи і повісті стали головною опорою журналів...
І журнали платили гроші...
Альманахам, за словами того ж Бєлінського, тут нема чого робити...
Скептицизм журналів визнавав лише великі таланти...
Не уникнув цього віяння і творчий процес Боровиковського. Він взявся за прозу...
На жаль, вона не збереглася...
А, можливо, ще не знайдена...
Лежить собі десь у рукописі...
Хто знає...
Слід зізнатися, що сьогодні літературні журнали за нинішньої схильності до політики дуже незначні...
І в цьому відношенні – інтерес до художньої літератури, помалу занепадає...
А з ним хиріє і вся «изящная» словесність...
Се ля ві...