Мій любимий Харків…
Кого ти тільки не вирядив у світ широкий. Кого не пригрів? Хто, вдихнувши твого вітру, тебе забуде…
…Я хочу бути терпким, як яблуко,
Зелене яблуко з твоїх садів,
Червоноградщина, де я блукав,
Де при дорогах я сидів…
Так напише Леонід Первомайський у 1929 році… Мій земляк. Земляк дуже близький. Адже я народився у с. Старовірівці того Червоноградського райну, на Харківщині…
Але нині мова не про Леоніда Первомайського… А про Левка Боровиковського…
Адже саме він – «…перший, як на свій час, кваліфікований поет український, що дав зразки лірики, писані в новому стилі, позбавленому бурлескних і травестійних елементів…» [1]
...А інтерес до літератури у Левка Боровиковського виріс і розвинувся саме у Харкові. У час студіювання в тамтешньому університеті. Студентом етико-філологічного відділу на філософському факультеті, куди поступив 1826 року… І було студентові 18 років…
Відтак, поміркуємо про життя, твори і про дещо інше… Інще –значне у нашому житті…
[1] А. Шамрай, Левко Боровиковський як поет-романтик. – У кн.. Харківська школа романтиків, т.I.,ДВУ, 1930, с.84.