Глава 20

     Протягом наступного тижня я зайнята настільки, що мене тільки й вистачає  доплентатися додому й завалитися спати. Пожежа вилилася у мільйонні збитки. Причиною виникнення пожежі попередньо називають загоряння електрокабелю. Експертизи все ще проводяться. Єдине, що мене бентежить, то це реакція інженера-електрика. Його щире здивування та розгубленість. Я кілька годин проводжу з ним і уже дуже багато знаю про електрику й все через що може виникнути пожежа. Й сумніви тендітно кинули свої паростки, а ляклива параноя запряглася в роботу. З гамузом на обрії свідомості не самих світлих думок я вже нагадувала ту баба, котра сім літ похмелялася та з похміллям й вмерла. У моєму психічному здоров’ї вже здається легко можна було запідозрити невеличкий пролом. З клінічною серйозністю терпіння час від часу так і норовилося самознищитися, а звірячий настрій усіма силами мріяв монополізувати вакантне місце. Проте цілий тиждень я вдало уникаю усіх. Але вже на вихідні прийшла розплата у вигляді любої сестри, яка сиділа в мене у кімнаті й гризла горішки.

- Що приховуєш? - поглядом голодного крокодила пройшлася по мені Лада.

- Ще не знаю, - пробурмотіла я.

- Я ж тебе знаю.  І у тебе зараз погляд, як у кішки, котра думає побігти за мишкою, що шарудить чи грець з нею. Що не так?

- Не знаю. Підстав бити на сполох немає. Просто відчуття такі, що я вже у лісі і йду по крихтах до будиночка злої відьми. А злі відьми добре ніколи не роблять.

-  Ти ж знаєш, я переважно скептик, - задумливо сказала сестра. - І у моєму світі раціонально аналітичного мислення, інтуїція відходить на нижчий рівень. Усім здається, що людство зробило прогрес від примітивного й магічного мислення до аналітично-наукового. Але я вважаю, що інтуїція - це також спосіб обробки інформації. Мозок досить цікава машина, яка порівнює інформацію добути з різних джерел, з уже наявними спогадами, знаннями й відчуттями. Відповідно, спираючись на це мозок може спрогнозувати, що буде у майбутньому. Й ці рішення можуть бути оптимальні. Тобто інтуїція - це коли до свідомості ще не дійшло. Кажи вже навіть, коли тобі здається, що то геть бісова дурня.

- У мене таке враження, що не одні ми мутимо, а є ще хтось, хто гуляється з нами, але про нього ми й гадки не маємо, - погризла я губу й виклала свої враження.

- Дядько? - прижмурила сестра очі.

- Не думаю. Дядько прагне влади й грошей. Його дії передбачувані. А зараз я навіть не зможу вловити, що саме мене бентежить. Але щось не так.

- Ти через пожежу такі висновки зробила? Думаєш хтось хоче ціну збити? - задумливо поглянула вона на мене.

- Можливо.

- Холодницький? - зробила вона ще одне припущення.

- Надто явно. Тактико-технічні характеристики Холодницького говорять, що він уміє заробляти гроші. Спілкуючись з ним я починаю розуміти, як він це робить. Він певною мірою авантюрист. Як тільки у нього з’являється ідея, він береться її втілювати. Не зважаючи на відсутність певних компетенцій, досвіду чи ресурсів. Його філософія, що одна людина не може володіти усіма чеснотами й він спокійно наймає персонал, який має вміннями, котрих йому самому бракує.    

- З твоїх вуст це звучить, як зізнання у любові.

- Грати в ігри з Холодницьким це, наче дражнити ручний вогонь. Мало того, що цей білосніжний легко викликає всередині ланцюгову ядерну реакцію, то він ще й запевняє, що знайшов в собі всякі різні бажання, здебільшого горизонтального напрямку до моєї особи.

-  Та греби його в дишло! Жартуєш? - жалібно перепитала вона.

-  Ні! - сердито глянула я на неї. - І будь-який варіант поганий вже. Бо він, або спалив наш склад й вишукано мене тролить в очікуванні купити компанію за безцінь, або має почуття.

- Гм! - пискнула Ладуся й задумливо звела брови до купи. - Такого я не очікувала. Максимум думала дійдете до ліжка.

- Не рухай мене, - прошипіла я.

- Ой, що ти на мене дивишся, неначе я з’їла усю твою сім’ю до сьомого коліна? Ти розлучена, молода й зваблива дівка, а він хлопець по венах якого біжить високоградусна спокуса, - мрійливо промуркотіла вона. -  Гормони, лібідо й усілякі тілесні бажання точно мали штовхнути вас один до одного. І всім добре. Ти отримуєш розраду тілу, Холодницький - нові враження, ми - ажіотаж.  І план же був хороший. Тільки кудись дорога не туди звернула, - почухала вона потилицю. -  А у нього точно почуття?

- Біс його знає! Може він майстерно володіє усіма своїми органами включаючи кровоносні судини. Психосоматика ж впливає на роботу серця.

- Мм! - мугикнула вона. - Халепа!  Храму любові на такому фундаменті точно не збудуєш.

- Приборкай уяву, - відмахнулася я. - А якщо це не він?

- Тоді це хтось інший, - серйозно відповіла сестра. - Заздрість багатьох кидає у ментальну війну з багатством. Може комусь припекло й він переніс її у фізичний вимір. Хай би там що, але з часом невідома сторона себе проявить, - знизала вона плечима.

- І чого ти про це так спокійно говориш? - уточнила я.

- Дай мені ще пережити суворе кохання Холодницького. Він все-таки гарячий, як інферно. А тут ще й інтрига, він то чи не він.

- Я серйозно, - проричала я.

- Я знаю. Але я зараз внутрішньо психую. А нервувати мені не можна. Тому дозволь я подумаю ще трохи про Холодницького. Ніяких нервів на вас не напасешся, - підняла вона голову й кілька хвилин розглядала стелю. - Я знаю кого я напевне не підозрюю. Наші європейські друзі надто цивілізовані, щоб опускатися до такого. Але я придивлюсь до них теж. Якщо ти все ж вважаєш, що пожежа не сама по собі виникла, то нам потрібно бути обережнішим. Конкуренти? Дурня. Усі ми давно на цьому ринку й місця тут усім вистачає. Помста? Тут незадоволених ми втомимося відловлювати. Будь-якій морді може здатися, що вона була недооцінена. Її не плекали, не доплатили, звільнили, не підвищили, на пенсію відправили, принизили на очах усіх колег й так далі на скільки вистачить уяви. Неприємно. Але сподіваюсь розберемось. Щодо Холодницького, то не знаю. Брудненьку таємницю довго не приховаєш, рано чи пізно щось огидне вилізе на поверхню. Гріхів у нього, як у козака, по шию, але певний кодекс у нього є. Зрештою ти можеш кинути своїх партнерів раз, другий раз та на скільки фарту вистачить, але на якийсь раз тобі  хтось все одно голову знесе. Однак, мені це все сильно не подобається.  Що в тебе ще?