Поїздка в нікуди
Подорож в нікуди
Я стояла на пероні, стикаючи ручку валізи. Поруч лежав рюкзак, набитий зошитами й книжками. Небо затягнуло сірими хмарами. Дув пронизливий вітер. Та я не зважала на це. В голові досі відлунювали твої останні слова. Болючі слова про те, що мені не стати письменницею. Що місце жінки лише на кухні.
Після того між нами все скінчилося. Я мовчки зібрала валізу і викликала таксі. Ти просто сидів в кухні за столом, дивлячись відео тік тоці. Поруч стояла пляшка пива і сушені кальмари. Ніколи не розуміла твої вподобання в їжі.
Звикнувши за собою двері я зітхнула з полегшенням. Найважчий етап мого життя завершився. Треба рухатися вперед. Можливо там серед інших людей я нарешті знайду спокій.
Зможу знову згадати про ту маленьку дівчинку, яка хотіла любові і тепла в дитинстві. І не отримала цього. Тому ставши дорослою жінкою постійно потрапляла в пастку співзалежних стосунків з чоловіками.
Тепер це все в минулому. Я здатна самотужки себе зцілити. Згодом можливо зустріну свою людину, яка покаже мені, що таке справжнє кохання.
Нарешті прибув мій потяг. Я швидко зайшла всередину і вперше усміхнулася своєму відображенню у вікні.
Усім жінкам, які нарешті вчаться обирати себе!
#772 в Сучасна проза
Відредаговано: 09.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
