Розділ 47. Це ти підлаштувала?

Розділ 47. Це ти підлаштувала?

Ліза відчувала, що сестра близька до того, щоб відкрити якусь таємницю, щось дуже важливе. І не помилилась.

Це сталося не сьогодні. Декілька місяців тому. Я вже навчилася не думати про нього. І ось знову…

Про кого, Елізо? Давай все по порядку. З самого початку.

Добре. Ти вже знаєш, що я здобувала домашню освіту. З п'яти років мені наймали найкращих учителів. Батько хотів, щоб я досягла успіху в опануванні різних дисциплін. Я вивчала історію та географію, точні науки та мистецтво. А цього року батько вирішив, що я повинна зайнятися ще й астрономією, що стала модною останнім часом. Він розсудив, що курс мені повинен прочитати один із найшанованіших викладачів, тому запросив професора Даррена з нашої столичної академії. Знав би батько, яку робить помилку!

А що не так із цим Дарреном? Він виявився рідкісним занудою?

Та де там! Професор викладав свій предмет дуже захоплено. Двічі на тиждень він давав мені приватні уроки і завжди був незрівнянно красномовний. А який же він розумний! Я слухала його із завмиранням серця — настільки цікавою була розповідь. Я щиро закохалася в астрономію і не лише в неї... як я гірко помилялася!

А що не так із астрономією?

Та ні, астрономія — чудова наука. Я дізналася стільки несподіваного про зірки та планети. Бачила б ти, як самозабутньо я зубрила підручники, щоб не розчарувати професора і отримати його схвальну посмішку.

Ось на цьому місці, на цій схвальній посмішці, у Лізи закралися певні підозри.

А цьому твоєму Даррену скільки років?

Двадцять вісім.

Які нині молоді професори пішли.

В академії він єдиний отримав професорське звання у такому молодому віці.

Похвально. А як цей астроном виглядає? Нудний очкарик?

Він не носить окулярів. І, взагалі, обурливо привабливий. Він такий гарний, що це просто непристойно для професора!

Що і треба було довести. Ліза відчувала, як крізь безликі рядки повідомлень сестри проступають її гарячі обурені почуття.

Елізо, між вами щось було?

Сестра відповіла не одразу. Але Ліза не поспішала, даючи їй зібратися з думками.

Спочатку я пояснювала те, що відбувається між нами, спорідненістю душ. Мені здавалося, ми розуміємо одне одного з півслова. Ми обговорювали не лише питання астрономії. Поступово наші бесіди стали стосуватися й інших найрізноманітніших тем. Він казав, що захоплений гостротою мого розуму. Зізнавався, що ще не зустрічав жодної леді, яка б вивчала астрономією так самовіддано, як я. Називав мене чарівною та витонченою. А я, наївна, слухала його слова з відкритою душею. Я теж захоплювалася ним, вважала взірцем чоловіка.

Виходить, ти була в нього закохана?

Так, був момент, коли мені здалося, що моє почуття захоплення ним як педагогом переросло у закоханість. Якось він вирішив провести для мене заняття в обсерваторії, щоб я змогла подивитися на нічні світила у справжній телескоп. Ми були там самі. Я так смертельно хвилювалася, у мене туманилося в голові. Я стояла біля окуляра телескопа і майже нічого не бачила, тому що кожного разу, коли він наближався до мене, щоб налаштувати якийсь параметр приладу, у мене перехоплювало подих. Мені здавалося, що там, в обсерваторії, може статися мій перший поцілунок у житті. І він справді мало не відбувся... Наші губи були так близько... Загалом, це вже не важливо. Мені не вистачило духу. Я втекла. І, як згодом з'ясувалося, правильно зробила.

Ліза розхвилювалася за сестру.

Що ж таке з'ясувалося потім?

Декількома днями пізніше я дізналася, що у професора є таємна любов. Зі мною він, мабуть, просто грався.

От негідник! Як він посмів замарити тобі голову, якщо зустрічається з іншою?! Та й взагалі який він педагог, якщо дозволяє собі вільності з ученицею?!

І хоч особливих вільностей він собі і не дозволив — поцілунок з незрозумілих причин так і не відбувся, але навіть його слизькі компліменти на адресу Елізабет вже неприпустимі! Лізу переповнювало обурення.

Я б твоєму професору із задоволенням відкрутила голову або щось інше, якби він тільки мені попався!

Нічого, я змогла йому помститися.

Справді? Як?

Ось вже чого Ліза не чекала від своєї тихоні-сестри. Навіть гордість за неї взяла.

Після того випадку він як ніде нічого продовжував приходити до нас додому, щоб проводити уроки. А я бачити його не могла! І ось одного разу з ним трапилася оказія. Коли він виходив після проведеного зі мною заняття з нашого особняка, у нього прямо на очах мого батька несподівано відкрився кейс, у якому він носив карти зоряного неба. Карти випали на підлогу. А серед них несподівано виявились дуже пікантні картинки для дорослих. Ой, Лізо, там таке було! Батько був настільки збентежений побаченим, що вигнав Даррена вшию і наказав не сміти на гарматний постріл підходити до мене і до нашого будинку.

Це ти підлаштувала?

Лізу почав душити сміх. Уява намалювала картину, як поспішно і здивовано професор-ловелас збирає назад у кейс "наочний навчальний матеріал" у вигляді спокусливих оголених дів під спопеляючим поглядом батька Елізабет.

Так, це я підлаштувала. І не питай, де мені вдалося дістати ті картинки.

Елізо, а ми точно астральні близнюки, а не кровні сестри? Ти просто копія мене. Я б на твоєму місці вчинила так само. Знайшла б спосіб провчити падлюку-серцеїда! Пишаюся твоєю рішучістю та сміливістю!

Ох, Лізо, знала б ти, чого мені ця сміливість коштувала. В якому я була сум'ятті. Особливо коли батько вирішив, що так просто цю справу не залишить і влаштує професору проблеми. У Даррена потім справді почалися неприємності в академії.