Розділ 6. Отже, домовилися?
Ліза завжди вважала себе людиною, якій щастить. Але так, як сьогодні, їй ще жодного разу не щастило. Вона, як Штірліц, була буквально за крок від провалу, і тут як нізвідки цей кіт. Ліза і до цього дуже любила чотирилапих, а тепер її любов стала ще більш неосяжною. Шкода, в гуртожитку тримати тварин суворо заборонено. Інакше б вона обов'язково поселила у себе когось на зразок її сьогоднішнього рятівника.
Ліза вибралася з купи речей, які служили їй тимчасовим укриттям, і почала швиденько їх перебирати. Карнавальні костюми — це ще один великий подарунок долі. Навіть більше! Для людини у відвертій нічній сорочці це просто скарб. Вибір був великий – багато яскравих ошатних вбрань, але Ліза вирішила, що про людське око краще буде надягти максимально стриманий чоловічий костюм.
Вона натягла на себе чорні слакси, білу сорочку з чорною вишивкою та чорний жилет із білою вишивкою. Все це було трохи завеликим, але врятував червоний пояс, яким Ліза підперезалася. На голову вона начепила капелюх, а очі сховала під маскою. Тепер якщо хтось її все ж таки тут заскочить, то навряд чи так відразу впізнає в ній Елізабет.
Проблему зі взуттям теж вдалося вирішити швидко — Ліза надягла легкі жіночі балетні туфлі. Вони хоч і вибивалися з образу, зате більш-менш підійшли за розміром. Ох і вигляд у неї, мабуть! Але все ж це краще за "нічний костюм снігуроньки". А взагалі, якби у Лізи був час, вона б тут багато чого приміряла. Деякі вбрання були вершиною екстравагантності і писком ексцентричності, деякі були розкішні і дивовижно химерні – просто ідеальні для маскараду, а маскаради, перевдягання та веселі розіграші Ліза любила. Їй здалося вершиною блюзнірства розпорядження Брайана викинути всю цю красу. Цікаво, чому в замку більше не проводять новорічні карнавали? Якби вона була тут хазяйкою, таке б свято влаштувала — ух!
Проте завдання стояло не свята влаштовувати, а вибиратися звідси. Часу обмаль. Щойно кота впіймають, візьмуться виконувати інше розпорядження Брайана – ліквідовувати карнавальні костюми, а отже, знову повернуться до цієї кімнати.
Ліза озирнулася в пошуках дзеркала — адже Елізабет запевнила, що саме через дзеркало має статися зворотний обмін. Тут їх було кілька, але найкрасивіше і найбільше – в людський зріст, стояло в дальньому кутку на позолоченій підставці. Напевно, це воно і є портальне.
Ліза попрямувала до нього, на ходу набираючи повідомлення.
Елізабет, у мене все добре, я знайшла ціль.
Ох, яка я рада! Яка ти молодець, що не потрапила на очі Брайану! А у мене виникли невеликі труднощі. Твоє дзеркало розбите. Але це нічого. Для порталу потрібні два дзеркала: одне особливе — те, біля якого ти зараз стоїш, а друге — звичайне. Згодиться абсолютно будь-яке, аби було досить великим і цілим. Підкажеш де знайти?
Де знайти дзеркало в гуртожитку? Та в будь-якій кімнаті — вони всі стандартно однакові. У кожній є шафа з одними дверцятами з вбудованим дзеркалом.
Постукай до сусідів по блоку. У них є.
Сусідню кімнату, розраховану на двох, займали Світлана та Наталя. Дуже товариські дівчата, подруги Лізи по всіляких пригодах з життя гуртожитку.
Що мені сказати? Вони дозволять його позичити?
Позичити неможливо — дзеркало прикріплене до дверцят шафи.
Тоді нічого не вийде.
Елізабет почала пояснювати, що в момент переміщення має бути в кімнаті одна, інакше в портал може потрапити хтось інший.
Насправді це не така вже й проблема. Якби на місці Елізабет була Ліза, вона б придумала, під яким приводом відіслати ненадовго сусідок з їхньої кімнати, а самій залишитися там. Але в Елізабет навряд чи так вийде.
Відправити її в магазин? Неподалік від гуртожитку є господарська крамниця, але вона працює до восьмої вечора і вже закрита.
У Лізи в голові стрімко пролітали різні варіанти, де ще можна роздобути дзеркало, але вона розуміла, що навряд чи Елізабет вдасться швидко реалізувати хоча б один з них. А в Лізи повний цейтнот. Будь-якої миті в кімнату міг хтось увійти. І тоді на думку спала зовсім шалена ідея, яку, мабуть, навіяли недавні роздуми про маскаради, розіграші та перевдягання. І що більше Ліза крутила цю безрозсудну думку в голові, то більше вона їй подобалася.
Слухай, Елізабет, а що як нам відкласти обмін на один день?
Це божевілля…
Анітрохи. Пам'ятаєш, я казала тобі, що якби я була на твоєму місці, то на раз-два позбавила б тебе нареченого?
Думаєш, у тебе вийшло б? Залишився лише один день.
Я дуже постараюся.
Це ж не адронний колайдер збирати, хіба складно? Ліза знає усі слабкі місця чоловіків. Та вона доведе Брайана до сказу. Він не лише не захоче брати за дружину Елізабет, а й взагалі, одруження з будь-ким здаватиметься йому пеклом.
А пам'ятаєш, я теж казала, що якби я була на твоєму місці, на раз-два отримала б залік з риторики?
Пам'ятаю, сестричко. Отже, домовилися?
— Крістофере, не чекала від тебе, що ти змиришся з поразкою, — Лаура подивилася на брата з легким осудом. — У вищих колах тільки й розмов, як юна дебютантка принизила тебе відмовою.
— Чого ти хочеш від мене, Лауро? Щоб я принизився ще більше, продовжуючи її вмовляти? Завтра ввечері оголосять про її заручини з Брайаном. На жаль, я програв.
— Рано здався, брате. З цими заручинами не все так просто. Подумай. Чого б це Брайану, гульвісі і запеклому холостяку, так несподівано прийти до думки про весілля? Чи не він на початку сезону запевняв усіх і кожного, що не має наміру пов'язувати себе узами шлюбу ще як мінімум кілька років?
— Куди ти хилиш?
— У поспішних шлюбів завжди є якась причина. Часто неприваблива. На жаль, причину старанно приховують. Навряд чи мова про те, що Брайан з Елізабет мали таємну інтрижку з наслідками. Тоді про шлюб мріяла б Елізабет, а не віконт. Тут річ у чомусь іншому. Скажи, тобі не хотілося б дізнатися справжні мотиви раптового бажання Брайана одружитися? У тебе з'явився б козир у рукаві і, можливо, ти б переграв віконта.