Розділ 34. Секрет.

Мілан у травні був неймовірним. Тепле повітря стало солодким від цвітіння гліциній та жасмину, а ранкові тумани змінилися яскравим сонцем, яке відбивалося у дзеркальних вітринах модних бутиків на Віа Монтенаполеоне. Аріадна вже освоїлася в цьому гамірному мегаполісі: вона знала, в якій кав’ярні подають хрусткий круасан із заварним кремом, і звикла до непередбачуваного ритму життя Марка.

Їхній перший роман із Б’янкою був написаний уже наполовину. Цей творчий тандем виявився вдалим і гармонійним, що дівчата під час зустрічей часто забували про час, сперечаючись над драматичною долею головних героїв до пізньої ночі. Аріадна непомітно стала "своєю" людиною в гостинному домі Алессандро та Софі. Вона часто з задоволенням забирала дівчаток після школи та садочку, і вони разом годинами гуляли алеями парку Семпіоне, старанно плетучи нові браслети або на ходу вигадуючи продовження пригод римських богів.

Цей ранок починався звичайно. Марк, поцілувавши її на прощання в губи, пішов у клініку на чергову тривалу операцію. Аріадна сіла за свій ноутбук, відкрила файл із новим розділом, але слова чомусь не хотіли лягати в речення. Вона постійно відволікалася на якісь дрібниці, відчуваючи дивну розсіяність і легке запаморочення, ніби в голові крутилася думка, яку вона ніяк не могла впіймати.

"Щось не так... Про що я забула?" — тривожно крутилося в голові. Вона кілька разів перевірила свій електронний календар — жодних дедлайнів від видавництва та запланованих зустрічей.

Ближче до обіду вона вирішила прогулятися містом, щоб провітрити голову. Проходячи повз яскраві вітрини численних магазинів біля Дуомо, вона раптом зупинилася. Її погляд випадково зачепився за великий календар у вітрині книгарні.

Раптом холодний піт проступив на її чолі.

— Місяць... — прошепотіла вона в порожнечу, притиснувши долоню до грудей. — Уже пройшло більше місяця.

Вона у паніці почала відновлювати в пам'яті хронологію останніх тижнів. Стрімкий переїзд з Рима, медична конференція Марка, нічний напад божевільної К’яри, стрес, лікарня, початок роботи над новою книгою... У цьому шаленому вирі подій вона зовсім забула стежити за циклом.

"Ні, боже, тільки не це... Ми ж завжди з ним були обережними. Ну, майже завжди..." — у пам’яті дівчини миттєво виринула ніч у Мілані одразу після її одужання. Та ніч була наповненою божевільною спрагою, відчаєм від того, що вони ледь не втратили одне одного назавжди.

Серце калатало десь в горлі, заважаючи дихати. Аріадна швидким кроком зайшла до першої аптеки, намагаючись поводитися невимушено й спокійно, і тремтячим голосом купила тест на вагітність. Один. Ні, краще одразу два для впевненості.

Удома, зачинившись у ванній кімнаті, вона діяла за інструкцією. Тепер лишалося просто зачекати якихось п’ять хвилин. Ці п’ять хвилин очікування здалися їй у сто разів довшими, ніж її відпочинок на Родосі.

Вона нервово ходила з кутка в куток по ванній кімнаті, раз у раз дивлячись на своє відображення в дзеркалі.

"І що я буду робити, якщо це виявиться правдою? — думала вона, і паніка почала накривати її з головою. — Я ж тільки-но почала свою літературну кар’єру в Італії. Марк — зайнятий хірург, у якого операції розписані на місяці вперед. Ми з ним взагалі ще жодного разу не обговорювали дітей... А раптом він злякається цієї новини? Раптом він скаже, що зараз не час для пелюшок?"

Але тут же інша думка різко перебила цю паніку: "Стоп. Це ж Марк. Він зовсім інший. Він чоловік, який уміє брати відповідальність". Вона відчула, як очі наповнюються сльозами від цієї думки. Мабуть, у її організмі вже почали грати гормони.

Аріадна заплющила очі, зробила глибокий вдих і повільно перевернула тест.

Дві смужки.

Шок був її найпершою реакцією. Вона безсило сіла на край ванної, дивлячись на тест у своїх руках. А потім всередині неї з'явилося щось інше. Дивовижне тепле почуття радості, яке солодкою хвилею розлилося по всьому тілу. Вона дійсно буде мамою. У них із Марком скоро буде дитина.

— Так, тихо, зберися, — сказала вона вголос своєму відображенню в дзеркалі, витираючи сльози. — Марк – досвідчений лікар. Він моментально помітить будь-яку найменшу зміну в моєму настрої, смаках чи повсякденних звичках. Треба бути обережною.

Вона вирішила, що ні за що не скаже йому про це зараз, посеред робочого тижня. Через два тижні у Марка буде день народження. Це буде найкращий і найцінніший подарунок. Вона зобов'язана була будь-якою ціною витримати ці чотирнадцять днів, зберігаючи спокій.

Аріадна надійно сховала обидва тести в глибину скриньки з прикрасами, під  підкладку, де він точно не зможе випадково натрапити під час ранкових зборів.

Увечері, коли настав час готувати вечерю, вона раптом зловила себе на дивному відчутті: всі її рухи стали значно плавнішими, обережнішими й ніжнішими. Вона готувала його улюблену м'ясну лазанью. Тепер вона дбала про них обох.

Аріадна на хвилину зупинилася біля вікна, дивлячись на вечірній Мілан. Вона мимоволі поклала долоню на свій ще плаский живіт, де всередині зародився новий всесвіт.

— Привіт, маленьке, — прошепотіла вона ледь чутно, затамувавши подих. — Ти ще зовсім крихітне, але знай: ми тут неймовірно сильно на тебе чекаємо. Твій тато ще про тебе не здогадується, але повір, він буде найщасливішим чоловіком. Потерпи трохи, це буде наш із тобою перший секрет. Тільки два тижні.

Коли втомлений після зміни Марк повернувся додому, він застав її на кухні. Вона стояла біля плити й усміхалася так загадково, що він зупинився в дверях, милуючись нею.

— Ти сьогодні якась зовсім інша, Арі. Щось сталося за день? Написала черговий розділ для роману?

— Можна й так сказати, коханий... — загадково відповіла вона, підходячи до нього впритул і обіймаючи за шию. — Я просто дуже тебе кохаю, лікарю де Сантіс.

— І я тебе, — він заплющив очі й ніжно поцілував її в маківку.

Попереду на Аріадну чекало довгих чотирнадцять днів акторської гри, але вона була письменницею – вона як ніхто інший знала, як тримається напруга та як створюється інтрига до фіналу.