Розділ 6 або коли тінь грає свою гру краще лишатися на її боці

     Непомітно для звичайних демонів пробравшись до покоїв, де жила та дівчина, за чиїм наказом кинули в в'язницю сорок Ольгу, тінь стиха зашипіла, наче згадавши про це і пройшла через двері.Поки що не показуючись нікому на очі та просто лишаючись мовчазною спостерігачкою подій.     
   На ліжку з балдахіном сиділа незнайомка з виразом обличчя, наче на її очах розвивалася трагедія всесвітнього масштабу.Поруч з нею стояло кілька жінок, які намагалися її втішити з усіх сил і благали її "лишатися гідною" і більше не втрачати обличчя як  це було години дві до того.І виговорювали їй наскільки її поведінка була негідною панни.Але ,вочевидь, їхня надто довгі та надокучливі спроби її заспокоїти  та присоромити вже зовсім роздратували панянку і зрештою вона наказала:     
—"Залишіть мене на одинці"     
Служницям не лишалося нічого, як вклонитися і миттєво покинути кімнату в страху перед можливим покаранням.     
Щойно ті вийшли вона  розридалася.     
     Зазвичай тіні виглядали розпливчастими фігурами з сяючими червоними очима, хоч вони і вміли міняти свою подобу, але зазвичай не вбачали в цьому якогось особливого сенсу.Хоч звісно винятки теж траплялися.От саме зараз був один з таких винятків .     
    Тінь трошки зачекала і створила собі подобу дівчини приблизно віку двадцяти років і сказала :     
-"Ох.Скільки ж сердець було розбито через не взаємне кохання.     
Але не треба печалитися.     
Я маю владу вам помогти, прекрасна панно."     
—Іди звідси геть,—відповіла вона, шмигаючи носом, але в її голосі тінь зловила ледь-ледь відчутний інтерес, тому продовжила.     
—Колись я теж мала таку ж проблему.     
І я справді бажаю помогти вам,—сказала тінь підходячи ще ближче і ледь-ледь доторкаючись  до руки "прекрасної панни".     
Демониця здригнулася від льодяного доторку, але не відштовхнула руку створіння.     
—Що ж  ,панно Кріс, ви дійсно бажаєте опинитися на місці тої дівчини яку якоїсь драної ворони обрав повелитель сорок?,—зовсім стиха промовила тінь,киваючи головою.      
—Угу.Але як?,—сказала панна Кріс.     
—Я володію такою рідкісною силою, як обмін душ.Ви стаєте на її місце, в її тілі і все...  Ви щасливі,а от вона як...Це вже вас не стосується   
А плата з вашого боку буде мінімальна.—почала далі промовляти тінь, але на слові мінімальна почулося мало помітне,скалюче шипіння, яка наче натякало, що не все так легко і що тінь зовсім не збирається виконувати того, що обіцяє.Але Кріс це не помітила, вже мріючи про щасливе життя в ролі дружини повелителя сорок,—Але перед тим я вам покажу все,що насправді відбувалося і чи дійсно ви тоді захочете бути на її місці.І тоді вже поговоримо.     
—Я не думаю, що я передумаю.І я готова заплатити будь-яку ціну незважаючи ні на що.І не думаю, що хоч щось змінить моє рішення,—в голосі дівчини створіння вловило рішучість.     
Тінь собі дозволила непомітно посміхнутися.Початок її дій прокладений.     
—Тоді дозволь мені показати минуле,—сказало створіння підходячи до великого люстра .По дзеркалу пішли темні розводи і перед ними повстали постаті.     
—Ваш план ясний.Але ми не розуміємо сенсу в цих діях.Це абсолютне безглуздя,—промовив один з демонів, від якого відчувалася енергія павуків.     
—Вам і не потрібно щось розуміти.Лише виконайте  те, що я вас прошу.Ось ваша плата,—відповів Равінд, простягаючи регалію сорок павукам.
—Тут вже все,—сказало створіння і    
доторкнулося до дзеркала і зображення перед ними плавно перейшло у інше.
Цього разу Кріс впізнала не тільки Равінда, а й його кращого друга і вірного слугу Айзека.     
—Повелителю це геніально..Спочатку викрасти, потім стати її чоловіком, переспати з нею, забрати її регалії і вбити в той самий день.І все головне законно.Адже ви будете її чоловіком ,— підлизувався Айзек     
—Ну ото ж..Звісно геніально.Я ж геній.,—вдоволено посміхнувся Равінд.Його ніби і гарне обличчя скривилося в такі жахливій гримасі, що Кріс аж здригнулася .
—Чи дійсно ви бажаєте такої долі?,—спиталася тінь, злегка відходячи від дзеркала.Кілька свічок потухли від лише одного погляду тіні,—Адже якщо як ми  до того домовлялися зараз я проведу обмін душ,то в тілі Ольги будете ви...
І вмрете тоді теж ви.     
На мить демониця побачила себе на її місці.Спочатку в тюрмі, потім на весільному ліжку перед ним, а потім вже мертве тіло.
—Мені здається ніхто в здоровому глузді не захоче такої долі.,—відповіла дівчина,наче в трансі.     
—От і я про це.,—вкотре вже доторкнулася до її руки тінь,цього разу її доторк був м'яким і ледь відчутним.     
—Мені здається що і та дівчина теж не заслуговує  такої участі.,—трохи згодом сказала Кріс,— взагалі я не розумію як я могла закохатися в такого як Равінд.І ще й цю дівчину в в'язницю нізащо кинути.     
Тінь промовчала, а через пару секунд розчинилася в темряві лишаючи дівчину подумати і переосмислити все.     
Створіння повернулося назад до в'язниці, сідаючи поруч з непритомною Ольгою.     
—Щілина в наше царство тягне її життєві сили.Без віяла ніхто інший не зможе закрити.,—прошипіла одна з тіней.     
—Її  нові друзі скоро теж знайдуть спосіб сюди прийти.А з магічних кайданів її звільнить ось та панянка з якою я бесідувала до того,—відповіла тінь , що щойно повернулася,—А до того вона ще якось протримається.Звісно якби вона нам дала кілька днів тому назад скуштувати демонічну плоть...хай і таку маленьку і незначну як дитячу, то щілина б не тягла її енергію взагалі.     
—Але...тоді навіщо нам така володарка яка не змогла би противитися нашому впливу.. ,—відповіло третє створіння .
Перша тінь, та ,що до того переконувала Кріс доторкнулася до Ольги.
—Що ти робиш?,—спиталися інші тіні стурбовано.
—Я їй поділилася енергією,яку позичила від тої демониці .Це підвищить шанси на її  виживання .А нам потрібна жива Ольга.Вона ідеальний провідник для нашого царства, враховуючи її походження Але щойно вона усвідомить свою суть, то тоді...,—пояснила перша тінь з ледь чутним натхненням в голосі.
Дві інші тіні теж мрійливо подивилися вдалину, наче уявляючи що буде щойно ось це «тоді »настане.