11.3

   Поки процес ще не завершився, підклала подушки їм за спини. Останній імпульс — і їх відкинуло одне від одного назад. Обоє важко дихали, не поспішаючи підводитися. Я повільно почала знищувати всі символи. Спочатку основне коло, потім знаки на Лорі, окрім того, що ховався під волоссям на шиї. Після схилилася над Азраелєм, повторюючи процедуру.

   Несподівано він відкрив очі й перехопив мою руку. Довелося поглянути на нього.

   — Мені іноді здається, що ти забуваєш про мою хтиву кров. Особливо коли так торкаєшся.

   — Як саме? — старанно зробила вигляд, що не розумію.

   Прикрив очі й відпустив мою руку.

   — Я знаю цей ритуал. Просто виконання інше.

   — Ти хотів зайнятися сексом із Лорі? — здивовано запитала я. — А як же твій кузен Хештар?

   — Ні. Ілоріну я не хочу... Тобто сексом із нею займатися не хочу. Є інший варіант цього ритуалу, — несподівано почав виправдовуватися він.

   А я тим часом пригадувала ще кілька варіантів його проведення.

   — Я взагалі не розумію, хто вигадав ті інші способи. Вони й енергії потребують більше, і підготовки. Тож варіант із використанням третьої особи або через секс у колі — найшвидший. Особливо з огляду на твою кров.

   — Ти вважаєш, що з огляду на хтиву кров ми всі питання вирішуємо через секс? — несподівано запитав демон.

   І я була впевнена, що він навіть обурився.

   — А чого ні? Підсилення себе, досягнення цілі саме в необхідному ритуалі. Та й узагалі, на моїй пам'яті не було жодного представника хтивої крові, який, не маючи пари, відмовився б від такого способу. — Я здивовано знизала плечима. — Хоча якщо врахувати ще й твою кров гніву, то, можливо, для тебе й справді не варіант вирішувати питання через секс.

   — Ти частіше проводиш експерименти над нижчими. Тож не дивно, що вони діють саме так, — продовжив він щось мені доводити.

   — З чого це ти взяв, що я працюю тільки з нижчими?

   Відчула роздратування і непереборне бажання довести, що він або соромиться власної крові, або навмисно намагається від неї відхреститися.

   Продовжуючи нависати над ним, поклала долоню йому на груди й повільно повела вниз. Вивільнила частину своєї сили, щоб він відчув її.

   — Давай уявимо, що я пропоную тільки один варіант цього ритуалу. Невже ти відмовишся?

   Наскільки б він не був вищим, хтива кров завжди відгукується, особливо коли партнер випромінює силу. Контроль — це добре. Але коли тобі пропонують секс і нічого за це не просять, нерозумно відмовлятися.

   Лорі продовжувала лежати на подушках і з цікавістю спостерігала за моїми діями. А потім несподівано теж вивільнила свою силу, пропонуючи скуштувати.

   На мить відволіклася на подругу й грайливо їй усміхнулася.

   А вже за секунду опинилася під демоном. Однією рукою він жорстко притискав мене до підлоги, другою стискав зап'ястки над головою так, що я навіть не намагалася вирватися. Від різкого руху перехопило подих. Очі Азраеля палали люттю. І саме в цей момент я пригадала, що, здається, він мене ненавидить. Але замість погроз демон несподівано погодився.

   — Я зрозумів свою помилку. Не з тими відьмами зв'язався. Так, ти права. Хтива кров постійно потребує близькості. Але ти забула, що іншої крові в мені значно більше.

    Нахилився до моєї шиї. Гаряче дихання змусило мене затамувати подих. Кінчики іклів торкнулися мене, але замість укусу він лише завмер, ніби стримуючи себе.

   — А тепер нагадай мені, будь ласка, що робить кров люті, коли нею намагаються маніпулювати?

   Я голосно ковтнула слину. Навіть дихати намагалася обережніше, щоб зайвий раз його не провокувати.

   — Контракт із демоном гніву можливий лише тоді, коли замовник прагне стати жорсткішим, а демону необхідно навчитися відчувати інші емоції. І тільки якщо цього бажає сам демон, — відповіла я так, ніби складала екзамен.

   — То що я з тобою зроблю? — тихо запитав він.

   Від його голосу мороз пробігся спиною.

   — У теорії вбиватимеш повільно, поступово випиваючи магію до останньої краплі. А коли від мене вже нічого не залишиться, доберешся до тіла й поласуєш кров'ю.

   Азраель трохи відсторонився, щоб подивитися мені в очі.

   — А на практиці?

   — Нічого.

   Одна брова здивовано поповзла вгору.

   — Я, здається, вже входжу до твого кола довіри, — тихо відповіла я, обережно вивільняючи руки.

   Демон заплющив очі й глибоко вдихнув, ніби рахував до десяти. Потім відпустив мене і сів поруч.

   — Це не дає тобі права знущатися з мене, — спокійно відповів він і підвівся.

   — Та ми не знущалися. Просто довели, що хтива кров має свої цілком конкретні потреби, — замість мене відповіла Лорі, теж сідаючи.

   Я продовжила лежати, думаючи над тим, що він навіть не сперечався з моїми словами. І що тепер? Як він буде зі мною розбиратися, якщо я вже в його колі, а батько накаже знищити проблему?

   Поглянула на нього й тільки тоді помітила, що він досі дивиться на мене. Простягнув руку. Я відповіла, вклавши свою долоню в його. Допоміг мені підвестися й на мить притримав за талію.

   — Налякав? — тихо запитав він.

   У голові все остаточно переплуталося. Я розгублено розвела руками.

   — А як ти тепер будеш мене вбивати, якщо батько накаже?

   У кімнаті запала важка, гнітюча тиша. Мені не вистачало сміливості підвести погляд і зустрітися очима з потенційним убивцею. Він торкнувся мого підборіддя й змусив подивитися на себе.

   — З цим будемо розбиратися поступово, — відповів він і навіть дружньо посміхнувся. — Мені час іти. Треба підготуватися до завтрашньої вечірки.

   Кинув на мене останній погляд і зник у переході.

   — І що це зараз було? — я розвернулася до відьми.

   — А тобі, я дивлюся, подобається ходити по краю леза.

   — Мабуть, ти права, — тихо відповіла я.

   — Хоча, з іншого боку, добре, що ти в його колі. Він не дозволить жодному демону тобі нашкодити. Тільки більше так із ним не грайся, — розсміялася вона.