- Ох... - вицідив Лунко, впустивши занімілу щелепу.
Срібне лізо, забруднене його кров'ю, блистіло перед очима. Він відчував як його вага тягне тіло вниз, розтинаючи плоть. Кожен наступний міліметр вибухав новим пеклом.
Але Лунко не збирався здаватись. Його вже не вперше так ранили. Це був досвідчений вбивця, готовий до всього. Навіть до ударів у спину. Розмахнувшись ліктем, він переломив клинок Містера Секса на стику з руків'ям. Срібло лишилось в тілі, зате тепер можна вільно рухатись.
Агент Лунко Бомба відскочив в сторону та заїхав раз мисливцю в лице. Мізки Містера Секса полетіли в стіну. Це виграло вампіру секунди чотири, поки той не відновиться.
- Він вампір! - крикнув хтось із копів. - Вони обоє вампіри! Комісар і федерал!
Розпач поглинав Ордона Степаненко. Він не міг відвести погляд від своєї дочки, як і Андрій тоді, біля фонтану. Це був чистий магнетизм горя. Хлопець стояв неподалік від комісара і розумів його, але більше не губився в ступорі. Нове кровопролиття нажахало Андрія. Він сховався за стійку чергового. І... можливо правильно зробив, бо з кожною секундою ситуація все сильніше виходила з-під контролю.
- Звідси ніхто не вийде, - серйозно сказав комісар.
- Досить із ними гратись! - крикнув Лунко. - У нас нема часу! Валимо усіх!
Патрульний офіцер ледве смикнувся, щоб потягнутись за кобурою, але нічого не встиг. Заламане вдвоє від удару, тіло кулею вилетіло у вікно. У Ордона була дуже важка рука.
Почалось протистояння людей і вампірів, хоч зі сторони це виглядало наче бійка збожеволілих начальників проти своїх підлеглих. Спецназівці познімали гвинтівки із запобіжників та відкрили шквальний вогонь. Грім пострілів розкатами залив увесь відділок. Гарячі гільзи засипали все навколо, відскакували від стін, пролітали над головами, падали за пазуху та в черевики.
Вампіри ухилялись майже від кожної кулі. Лунко наблизився до спецназівців та виніс вирок одним ударом. Четверо чоловіків розполовинились, встромившись головами в стелю. Їхні ноги позвалювались одне на одного, створивши химерну купу.
Патрульна служба оточила комісара, але вони були безсилі проти одержимого горем вампіра. Ордон бив безжально. Ногою в груди - бронежилети вилітали через лопатки. Кулаком в голову - черепи лускались наче повітряні кульки. Поліцейські та спецпризначенці були на рівні кошенят проти таких суперників.
І все відбувалось катастрофічно швидко. Від моменту удару Містера Секса до повного знищення всіх силовиків пройшло секунд шість. Повітря наситилось кривавою димкою. Дрібне шмаття людських тіл повисло на люстрах, дверях та гостьових лавках.
- А-ну зупиніться! - крикнула Єва.
Залитий з ніг до голови залишками Ордон завмер миттєво. Вени на його лиці роздулись та активно пульсували, переливаючись струмками темної рідини всередині.
- Я уб'ю її!- Єва притиснула срібний ніж до горла непритомної Аліни.
- Не встигнеш, - сказав Ордон.
- Правда? - вістря зайшло на сантиметр в шию дівчинки.
Комісар за долю секунди наблизився до жінки, махнув раз рукою і це закінчило все. Праві рука та нога Єви полетіли в сторону. Вона впала на підлогу і більше не могла встати.
Тепер точно всі ставки зроблені. Рулетка смерті закрутилась, повернути назад не можна вже нічого. Кожен, хто ще був живий, в цьому приміщенні, діяв як востаннє, ставлячи на кон все.
Побитий скалічений Наскіс підхопив з підлоги одну з багатьох розкиданих гвинтівок, впер її під плече вцілілої руки та випустив, як зміг, кілька набоїв в спину комісару Степаненко. Срібні кулі прорізали його товсту тушу наскрізь та повалили його на носилки, обличчям в ноги дочці. Роз'їдаючий біль пролився по всім нутрощам, дістаючись мозку.
- Ні, так діло не піде, - Лунко здійняв ногу над головою Наскіса, збираючись його розчавити.
Не встиг. Не зміг. До тями прийшов Герберт. Він знав, що його друзі більше не приймуть його справжнього, але все одно не міг дати їм померти. Обхопивши агента обома руками, старий перекинув його через себе та обрушив потилицею на підлогу. Бетон розлетівся на шматки. Тріщини полізли стінами аж до стелі.
- Годі, мене це вже втомило, - сказав Лунко та відкинув Герберта від себе долонею в груди.
Старий улетів у двері адміністратури, пробивши їх наче вони з картону. Лунко хотів якомога швидше звільнитись, бо добре знав, що Містер Секс вже повністю відновився. Підскочивши на ноги, він висмикнув з себе срібний клинок та озирнувся. Шрапнель вже летіла йому в писок.
Лунко пригнувся. Постріл влучив у стіну - пощастило.
- А ти надокучлива паскуда, - перезарядив обріз Містер Секс.
- Взаємно, - сказав федерал та кинувся в бій.
Його кулак перетнув звуковий бар'єр. Потужний ляскіт розійшовся конусом. Мисливець кліпнув і зрозумів, що рука вампіра ще за мить до цього встигла пройти його тулуб наскрізь.
- Хех, крутий, - посміхнувся Містер Секс і спокійно відрубав цю руку по плече.
Лунко дико загарчав та відстрибнув на три метри назад. Рана жахливо кровоточила. Він знову вколовся прихованим ін'єктором, а потім вийняв з-під сорочки титановий джгут. Наклав його на залишок плеча. Той автоматично затягнувся на обірваній кінцівці. Екстрена допомога в нього завжди була поруч.
- В тебе там ціла хірургічна клініка під портянками? - вражено спитав мисливець.
- Пішов нахер! - гримнув Лунко Бомба та стрибнув вгору, проломивши стелю. Йому довелось відступити. Втратив багато сил.
Містер Секс повів бровами, але не розчарувався, в нього ще було багато часу. Тим паче, неподалік був ще один вампір, якого непогано було б знищити. В його уявленні. Він зайшов в офіс крізь вибиті двері та направив обріз на лежачого на столі Герберта.
- Хм... перший раз бачу сивого вампіра, - підмітив мисливець. - Я відрапортую про це в штабі.
- Стій! - болісно підповзла до порогу Олена. - Не вбивай його! Він добрий, він наш друг!