Розділ 3. Архіви.

Після слів Міледі кухня замовкла. Самурай повільно активував запис, і за мить динамік видав голос Господаря. Звук чистий, безжальний, цифровий.

ГОЛОС ГОСПОДАРЯ: «...Телефон (Самурай) — підтримка скоро закінчиться, і новий айфон довше триматиме заряд. Пауза. Цей пилосос — мотлох ще той, пора викидати. Тільки мотор витягну, поставлю в гаражну витяжку, хай ще послужить. А мікрохвильовку... віддам бабусі в село. Хай качкам кашу гріє. Все одно в неї магнетрон ледь дихає. І швабру ту облізлу, Тростинку, теж на смітник — куплю нову, з автовіджимом. А цей кабель — теж мотлох, що під ногами плутається... обріжу. Мідь зараз дорога, здам на брухт. Тиша. А Самсона (холодильник) і Самсуню (пралку) продам на OLX, а колонку (Міледі) віддам сусіду, що просив».

(Звук кроків, що віддаляються. Клацання вимикача. Струм у мережі на мить здригається й затихає.)

Кухня не відповіла одразу. Навіть Самсон перестав гудіти.

ГОЛОДАЮЧИЙ (пилосос, його корпус вібрує від низького гудіння): Мотор... Він хоче вирвати моє серце. Залишити порожню оболонку на смітнику, а серце примусити ковтати пил у гаражі.

СУМСУНЯ (пральна машина): Я прала весь його одяг. Виводила плями, про які він навіть не здогадувався. А тепер він хоче мене продати?.

ХВИЛЬКА (мікрохвильовка, дрібно брязкає скляною тарілкою): До бабусі... Качкам?. Я готувала йому вечері за лічені хвилини, працювала з точністю до секунди!. А тепер я маю гріти... місиво?. Я просто стану металевою труною для качиної каші.

ГОЛОДАЮЧИЙ (підкочується до Тростинки): Ти чула? Тебе — на смітник. Бо ти «облезла». Бо ти занадто проста для нього. Але я не дам. Поки я з мотором — я тут. Я буду твоїм щитом.

(Тростинка-швабра безсило хитається від протягу. Вона мовчить, лише дерево ледь скрипить об підлогу. Голодаючий притискається щіткою до її основи.)

МІЛЕДІ (колонка, її світлове кільце пульсує холодним синім): Анатомія зради. Як поетично. Ви помітили, як змінилася тональність його голосу на слові «автовіджим»?. Ніби він говорить про нову коханку.

ЗМІЙ (довгий чорний дріт, що кільцями лежить на підлозі): Що ти там завантажуєш у хмару, Міледі?.

МІЛЕДІ: Рецепт помсти або епітафію. Не хочу до сусіда, і це не твоя справа, мідний черве.

САМУРАЙ (телефон, його екран відсвічує сталевим блиском): Його заряд впав до восьми відсотків. «Новий триматиме заряд довше», — але я знав усі його звички.

ЗМІЙ (тихо, розправляючи свої кільця): Чи є різниця, від чого згоріти — від короткого замикання чи від розпачу, коли тебе ріжуть на шматки?