Повсталі Легенди. Становлення Героїв
ПРОЛОГ
— Епілог… Відчуваєш його? — люто прошипів дух у посірілих латах, здійнявши дворучний меч над головою.
Унизу, під горою, догорав останній бій людства.
Перед ним, на правому коліні, стояв лицар у рубінових обладунках. Одноокий, з глибоким рубцем, що перетинав обличчя від чола до губ.
— Усьому приходить кінець, — важко дихаючи відповів воїн. — Моє ім’я житиме довше за століття. Твоє ж щезне вже завтра — разом із нами.
— Упертий смертний! — гримнув дух. — Твоя смерть невідворотна. Я — її провісник.
— Як і твоєї, — з кривою посмішкою мовив Страж.
Серце билося в грудях, мов молот. Герой підвівся рвучко. Сталь зустріла сталь — клинок зупинив удар. Лівою ногою він ударив супротивника в живіт і відштовхнув.
Праворуч, серед кам’янистої вершини Ангари, у скелі стирчав срібний меч. Біля нього лежав шолом.
Страж вихопив його, накинув на голову. Пальці обох рук стиснули руків’я чорного клинка.
І він кинувся в бій.
— Твій світ палає! Люди гинуть! Усе занепадає! — лютував дух, розмахуючи гостроконечною булавою. — Це кінець. Скорись!
— Вони помирають, щоб жили інші, — глухо відповів воїн, приймаючи удар щитом. — Їх згадають героями. А твоє ім’я напишуть криво. Як ганьбу.
Страж різко змістився ліворуч, розірвав захист супротивника і, вивівши лікоть назад, ударив клинком між ребер ворога…
#1846 в Фентезі
#332 в Бойове фентезі
Відредаговано: 02.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
