Повір у себе

Сила жінки

Ти поясни мені чому
Людей вбиваєш
Ти на дню
Але не тіло
Душу раниш
Коли ті рани
Не затягнеш
Ті рани вже
Навічно там
Хоча тобі
Не по зубам
Ти лишиш рану
Спогад вічний
Та збережи
Тебе предвічний
Ти раниш жінку
Вколеш словом
То не помститься
А простить
Та так простить
Що ти на мить
Засумніваєшся
У тому що ти
Живеш у світі
Цьому непростому
І що існуєш взагалі
Вона простить
Оту образу
Ти викликаєш
Лиш відразу
Наче тарган
Що пробігає
Та їх вона
Лиш оминає

 


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше