Кому потрібна
Справжня ти
Нікому вже
Майже, напевно
Усе що носиш
Ти в душі
Які б не були
Там скарби
Яка різниця
Як вони вже
Не засяють
У душі
Бо двері всі
Закрила ти
Крізь них
Не гляне
Вже промінчик
Й зірок
не видно
Всі світи
Які колись
Сама створила
Сама ти їх
В собі закрила
А вони рвуться
У світи бо
Хочуть будь
Розказані вони
Та двері
Знову зачиняєш
Світи свої
Знов закриваєш
І їх ховаєш
Як скарби
Але забула
Більшість ти
І ти до них
Не повернешся
Лише коли
Зовсім здаєшся
Крізь двері
Тихо прослизнеш
І до світів
Своїх втечеш
#1755 в Різне
#417 в Поезія
#1206 в Молодіжна проза
вірші, мотивація любов до себе рішучість діяти, впевненість в собі
Відредаговано: 06.10.2023