Сиджу у кафе
Латте при мені
Краплинки дощу
Біжать по вікні
Вже деякий час
Надворі гроза
Я встигла забігти
Й п'ю латте суха
Не всім пощастило
І я це розумію
Але я щаслива
Що сумка суха
Сумка для мене
Надмірно важлива
Я в ній зберігаю
Свої інші життя
Ви здивувались
Це точно, напевно
І вам цікаво, що
Ж я в ній несла
А відповідь цьому
Дивна й проста
У сумці я ношу
Ще світа два
І кожен з світів
Записаний в книзі
Якийсь у віршах
А інший у прозі
І фентезі також
Я часто читаю
У інші світи
Регулярно гуляю
Тому у кафе
Я завжди поспішаю
Бо лише у ньому
В світ інший трапляю
Сьогодні повірте
Я теж полечу
У світ нової книги
Й куди захочу
Нова моя книга
Чарівний про світ
Також красива
І тут чую «привіт»
Я повертаюся
І помічаю
Невелику компанію
Котру не знаю
Дівчина вийшла
За нею ще дві
Так і стоять
Заважають мені
Я лиш подумала
Щоб то зробить
Щоб їх прогнати
І знов чую «привіт»
Я повертаюся
І помічаю офіціанта
Якого я знаю
Мені підморгнув
Значить все чув
Він підійшов
І прикрив мене
Від отих от трьох кур
А я і не проти
Латте ж при мені
Печеньку зжую
Подивлюсь на грозу
А краплі так само
Біжать по вікні
А всередині тепло
Літо мов надворі
І тут я почула
Курок тих слова
Немовби це я
Зайняла їх місця
Цікаво як вийшло
Що я їх зайняла
Я ж тут сама
А їх ціла орава
Сиджу і сміюся
Лише при собі
Це досить цікаво
Хоча й заважає мені
Я вся спокійна
Сиджу і дивлюся
Лише про себе знову
Тихенько сміюся
Він у шоках
Мене оглядає
А потім знову
На них погляд кидає
Я чую вдихнув
І видихнув важко
Ну а що я зроблю
От такі вони пташки
Їм легше прийти
Посваритись й піти
Аніж просто сісти
Й коктейль випити
Ну або каву
Або може чай
І до нього бери
Чого хоч замовляй
Я повернулась
Видно відволіклась
Бо одна вже червона
А друга мов обідилась
Та мені все одно
Не я це почала
Й закінчу не я
І тут я почула
Пробачте ви нас
Ми так не хотіли
Ми трохи промокли
Й зірвались на вас
Нічого страшного
Я відповідаю
І дійсно ж нічого
Прекрасно це знаю
Вони вже пішли
Я печеньку жую
Й у сумку по книги
Я руки запихаю
І я дістаю
Нові книги ще дві
З твердим переплетом
Й кладу на столі
Яку би то книгу
Першу почати
В який світ відправитись
Щоб не заскучати
Беру що товтіша
Щоб довше читать
Головне щоб цікаво
Було світ цей вивчать
Отож починаю
І знов пропаду
На кілька годин
Або лиш на одну
А час пролетів
А я лиш помічаю
Що я ото вже
Другу книгу читаю
Її я відклала
Оглянулась, знаю
Знову пропала
Та я не жалкую
Адже книга цікава
Та навіть за сильно
Адже поки читала
Час не помічала
Що я вже читаю
Години як дві
А крапель дощу
Вже нема на вікні
Видно давно вже
Скінчилась гроза
А я все читала
Цього не поміча
Ну думаю вже
Треба вставать
Книги вже склала
Треба третю ще взять
Бо надто уже
Прочитала я швидко
І що мені робити з цим
Не зупинюсь гадать
Тому вже зібралась
Додому я йду
Як книгу цікаву знайду
Я вам ще розкажу.
#1756 в Різне
#417 в Поезія
#1205 в Молодіжна проза
вірші, мотивація любов до себе рішучість діяти, впевненість в собі
Відредаговано: 06.10.2023