Повір у себе

Зустріч долі

Її зустрів я
На просторах поля
Здавалося вона собою
Являє дику волю
Волю до життя
До свободи спрагу
З вітром боротьбу
Хоробрість й відвагу
Вона озирнулась
І я обімлів, бо
В очах її глибоких
Плавати не зміг
Я в них потонув
Й тоді зрозумів
Що вона та Єдина
Яку зустріти не міг
Що заради неї
Піду і втоплюся
Якщо вона скаже
З того світу вернуся
А я все стою її оглядаю
Вона також дивиться
Я ледь помічаю
Як вона усміхнулася
Я ледь не вмліваю
І руку до неї
Як до міражу простягаю
Я наче помру
Якщо не торкнуся
На сонці згорю
У пекло провалюся
Вона ж бо і є
Отой званий рай
Усе її тіло
Волає кохай.
Оберігай її мовби
Найдорожчу святиню
Кохай все життя
Як мати й дружину

Галя Скет

Подобається

#1758 в Різне
#417 в Поезія
#1212 в Молодіжна проза

У тексті є: вірші, мотивація любов до себе рішучість діяти, впевненість в собі

Відредаговано: 06.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись