Наташа народила хлопчика, його назвали Максимом, і я стала його хресною мамою. Максим був гарним блакитнооким хлопчиком з пшеничного кольору кучерявим волоссям.
Ішов час…
Ми знову були всі разом: я, Михайло, Володя та Максим. Я дуже прив'язалася до Максима, полюбила його як свого сина.
Наташу влаштовувало, що дитина доглянута і вона може далі життя присвятити собі. Максим мене любив як рідну маму і постійно тягнувся до мене.
Якось ми з Михайлом, Володею, Наталкою та Максимом поїхали на пікнік з ночівлею.
Ми приїхали до старого будинку у селі. То був будинок моєї покійної бабусі. У будинку вже давно ніхто не жив, але мене завжди тягнуло в цей будинок, він був для мене таким рідним і близьким.
Ми розпалили за домом вогнище, принесли колоди повалених дерев у саду і сіли навкруги. Смажили ковбаски та зефір.
Всі були щасливі. За той час, що я жила з Михайлом, я до нього прив'язалася, він дуже добре до мене ставився, дуже мене кохав і якщо чесно я теж його покохала.
У Володі з Наталкою навпаки було видно, що вони чужі один одному. Навіть спільних тем для розмови не було. Спільним був лише Максим.
Того вечора небо було як ніколи зоряне. Максимові було вже 6 років і він радів, що так довго йому дозволяють не спати, а ми сиділи закутавшись у старі пледи і тихо розмовляли.
Я нарешті спокійно і нормально поговорила з Наталкою, без образ і злості. Вона виявилася непоганою жінкою, і якби не обставини, в яких ми опинилися, ми могли б бути подружками.
Лягли спати ми далеко за північ. В одній кімнаті спала я з Михайлом, в іншій на великому ліжку Наташа, Володя та Максим між ними.
Коли я вже засинала, крізь хропіння чоловіка я почула якусь метушню в сусідній кімнаті, де спав Володимир зі своєю родиною. Я постукала мені не відповідали, але я чітко чула тихий плач Наташі та грізний шепіт Володі.
Я відчинила двері і побачила жахливу для мене картину: у них на столі горів світильник, Володимир лаяв Наташу, Наташа плаче, а Максим лежить посередині і у нього не природно червоні губи і каламутний погляд.
Я вигнала Володю із кімнати, підійшла до Максима, а він просто горів. Температура була величезна, його тіло почало покриватися "леопардовими плямами" - це коли від високої температури шкіра покривається плямами.
Я кинулася шукати хоч щось, щоб збити температуру, але Наталка мене зупинила.
- "Я йому вже дала нурофен і парацетамол", - сказала вона - "залишилося тільки чекати ..." і Наташа заплакала.
Я вперше за весь цей час побачила, як Наташа переживає за Максима, як вона його любить. І тут, наче в мене щось вселилося, я нахилилася над Максимом і почала шепотіти якісь молитви.
Наташ дуже здивувалась і хотіла мене відштовхнути від Максимки, але я його міцно тримала.
Коли я закінчила молитися – температура пройшла, як за помахом чарівної палички.
Наташа вибігла до сусідньої кімнати. Михайла розбудила вся ця метушня. Наталя розповіла чоловікам що сталося у кімнаті. Але чоловіки лише подивилися на одне одного і все. Коли я вийшла з кімнати у Максимки вже не було температу і він міцно спав. Хлопці з Наташею сиділи за столом і про щось шепотіли.