Частина 1-Глава2

ЧАСТИНА1)
    Моя кар'єра розвивалася, наставав вечір я йшла до дому, де ніхто не чекав…
   Одного разу Жанна запропонувала поїхати на навчання до  Англії, бо там більш розвиненний дизайн, я погодилась, точніше ми з Елею були «за» таку ідею. У Елі давно був хлопець, конкретно її наречений, у них скоро мало бути весілля, але довелося відмінити, бо Англія нас чекала!
    У нас з Елею все було успішно, ми жили в орендованій 3-х кімнатній квартирі. Кар'єра розвивалася, непомітно пролетіли ДВА роки, у нас був свій магазинчик меблів, багато було замовлень на оформлення інтер'ру, одним словом ми були щасливі.
   Коли у нас був вихідний, до Елі позвонив її наречений Влад, ця розмова закінчилася криками та  риданням, Влад дзвонив, аби сказати, що більше не збирається чекати Елю, що Влад давно має іншу, з якою вони вже одружені, мені довелось заспокоювати подругу, бо я знаю, як це коли кохання зникає…
Чому у нас з подругою все так склалось, ця думка мене бентежила всю ніч.
Наступив новий день, нові можливості, ми з Елею вирішили відірватися по повній, ми пішли в ресторан (так не в якесь кафе, цей день ми мали провести розкішно). Сіли за столик, замовили дороге шампанське та багато страв. Потім до нас підійшли двоє хлопців-приблизно такого віку, як ми.
-Привіт красуні, що ви тут одні сидите, дозволите приєднатись до вашої компанії?
Нам з Елею дійсно потрібен той відпочинок, ми хотіли «потусити на всю», тому і погодилися.
-Як тебе звати принцеско? -мене так називав мій, мій Андрійко, туга знов полинула в мене
-Діана, можна просто Ді…
-Мене Ден, доречі це ви займаєтеся інтер'єром у відомих готелях, квартирах, агенствах?
-Так.
Еля познайомилася із Бодьою, здається нам було комфортно з цими хлопцями…
Ден із Бодьою підвезли нас до будинку, на прощання Ден взяв мій номер телефону і поцілував мене, той поцілунок був, якимись стуком в серце… але я давно хотіла почати нові стосунки, хоча би попробувати, але у душі було якось страшно і мене це лякало.
Коли ми з Елею були вдома, я пішла в душ, а Еля присіла на диван думаючи про своє.
-Ель, ти хочеш щось мати з Бодьою, ну якісь стосункі?
-Ді це так неочікувано, хоча… Бодька симпатичний, але я боюсь що я не готова до стосунків, «поігрався-викинув» я не хочу відчувати знову цей біль…
-Елечко, завтрашній день покаже, яке в нас подальше майбутнє з цими хлопцями.
-А ти Ді, готова до серйозних стосунків?
-Навіть незнаю… Ель мені надоїло жити минулим, я до останньо не вірила, що мого Андрія нема, але час лікує рани…
-Ді, мені так шкода, що з Андрієм так склалися обставини
-Еля, я змирилася з цим, і не нав'язуй будь ласка до мене знову цю тугу
-Вибач…
   На наступний день я і Еля збирались на побачення, точніше на прогулянку з Деном і Бодьою.
-Еля, а твій Бодька ким працює?-я в цей час робила собі макіяж.
-Він працює інженером у компанії «Machinery», знаєш Ді, нам повезло, що вони наші земляки, а то в мене не дуже з англійською-ми розсміялись
-А Ден власник цієї компанії, Ель ну що привіт новій долі.
-От Діана, собі власника прихватила! Але Бодя тааакий мужній-ми знову посміялись.
   Все ми з Елею були готові, до нас під'їхала машина, але був тільки один Ден:
-Привіт красотки,  Еля до тебе скоро під'їде Бодя.
Ми з Елею попрощались,і я сіла в машину до свого Дена-і я знову називаю його своїм?!
-Дііі, я так скучав-в мене від цих слів мороз по шкірі, ми знайомі 1 день, а він ніби думає, що ми знайомі 100 років, кохання…
-Дене, таке відчуття ніби ми зустрічаємось багато часу, що ти таке кажеш!
-Ді заспокійся, ми дорослі люди-він взяв тримаючи руками кермо почав мою шию цілувати:
-Ден! Не зарано ще?!
-Вибач, ти мене заводиш,  ця сукня, твоя талія, я не можу себе контролювати, вибач…
-Та окей нічого, а куди ми їдемо?
-Це сюрприз!-і хто як не я могла довіритись незнайомцю?!!!
  Ми виїхали за місто, ліси, поля, нарешті машина загальмувала, підд'їхали до будинку
-Дене де ми?
-Це мій заміський будинок, тут будеш тільки ти і я.
-Оо Дене! Я зрозуміла твої натяки-ми засміялись.
   Тут була така атмосфера, Ден зняв сорочку, і почав смажити шашлики, я переодягнулася. Невже я знову закохалася у хлопця?! Але..я сама заплуталась у своїх думках!