Частина 1)

                    ЧАСТИНА1)
   Минув рік наших стосунків.
Андрій зачаровував мене своїми подарунками, квітами-мені з ним було комфортно, а головне я любила його міцно!
Того дня Анд мав їхати в Києв на відрядження, бо в нього були неприємності з бізнесом,  я його провадила «Анд будь обережний, знай, що я кохаю тебе!», і хто знав, що це були останні його слова «Ді я тебе кохаю, ти моя назавжди» Ми того дня обійнялись і потяг рушив…
   Пройшло пів-місяця  Анд ось-ось мав повернутися, тут на мій телефон дзвінок, це був мій хлопець:
-Дді я ккохаю тебе….-у нього голос тоді був заїкаючим і мене це тривожило
-Анд ти де, що з тобою??!! Ну не мовчи!!!!-у мене почалася паніка, істерика.
Гудки перервались, зв'язок завершився, я почала дзвонити мамі Анда вона сказала, що обдзвонить всіх його начальників, викличе поліцію, швидку допомогу, але з Андом Ірина Миколаївна сказала, що все буде добре…
До мене приїхали друзі Андрія і мої, ми разом вірили в те, що все буде добре, у мене тривала істерика…
Пройшла приблизно одна година, до мене дзвінок із лікарні:
-Ало, це ви наречена Андрія Міллера?
-Так, що з ним???!
-Ми вам і вашій родині співчуваємо, лікарі зробили все можливе…
-Ні, ні це розіграш, че ж брехня, скажіть що ви брешете!
                 ЧАСТИНА2)
    Через дві години я отямилась в лікарні, біля мене була моя найкраща подруга Еля.
-Ель, що з Андом?
-Ти лежи Ді, принести тобі водичкі?
-Еля, яка водичка, де мій Андрій?!-я намагалася крикнути, але голос був ослаблений.
-Добре-добре я розповім тобі, але…не впевнена, що лікарі дозволяють.
-Кажи…
-У Андрія справді були неприємності по бізнесу… Його ворог зв'язаний також з бізнесом…і….той Мустефа, він вистрелив….у твого…Анда, Ді ти головне не хвилюйся, я з тобою…
-ВИЙДИ ЗВІДСИ! Зникни з моїх очей!
Не давши договорити Еля намагалася мене заспокоїти:
-Еля зникни!!! Іди геть!-На мої крикі прибігла медсестра і вколола заспокійливе, мене взяв сон.
Мені снилося, що Анд подарував мені крила і в нього теж були, ми літали над хмарами, сміялися, були щасливі, але тут звідкись взялася чорна хмара, вона затягла мого Андрійка…
Від цього кошмару я прокинулась, і знову лікарня, біля мене сидів мій Андрій, я усміхнулась, але це лише було видіння, це ефект після заспокійливого.