10

Пройшов 2 тижні
Я відкрила очі, захотілося дуже води. Я згадала остані події, постріл, тато, Тарас.
До палати зайшли Саша, Діма і Артур.
- Красуння ти проснулася! Нарешті. - До мене підійшов Діма і обняв, потім, Арт і Алекс. Вони дали мені води і покликати лікаря. Лікар сказав, що зі мною вже все добре, пуля не поранила життєво необхідних органів, але потрібно буде пройти курс реабілітації, все таки заділа плече. Коли лікар вийшов, друзі розповіли, що Тараса затримали, він був психічно хворим, тому його перевили до психічної лікарні.
- Юля, я думав, що рижий це твій натуральний колір, а ти блондинка! - щось недоговорюючи сказав Артур.
- Ну так, це щоб ніхто не думав, що блондинка і оперативник. - нервуючись захищалася я.
- А лінзи як давно ти носиш? - не відставав Артур.
Я подивилася на нього і зрозуміла, що вони все зрозуміли. Точно я тоді викрикнула тато.
- Ну що ще довго будеш прикидатися, Катя? - всі застигли, очікуючи моєї відповіді.
- Ну що ж, пам'ятаєш в мене була двоюрідна сестра, з якою ми похожі як дві краплі води? - Арт помахав схвально головою. - Вона вже давно жила в Америці, тоді 6 років назад, вона прилетіла на моє день народження, але ніхто не знав, я її забрала з аеропорту. Даша захотіла зробити сюрприз і трохи пошуткувати, типу я приїхала, а потім я заді вийду. Крім тебе більше ніхто з моїх друзів не знав про неї. Тому попросила, щоб вона сама поїхала на мої машині, а я заді на таксі. Я бачила тоді ту аварію.- не втримавшись я заплакала. Артур обійняв мене. - Я бачила, тоді Тараса, але не впізнала його, бо він закрив лице. Тоді в клубі я його побачила і згадала аварію, тому і впала в обморок, бо злякалася. Мені прийшлося змінити повністю ім'я, це був шанс здійснити мою мрію і дізнатися правду, тому я пішла вчитися на оперативника. Я змінила колір волосся і почала носити лінзи. Хотіла вивчитися і посадити приступника, який вбив мою сестру, яку перепутав зі мною.

Ми всі сиділи тихо, я плакала, а хлопці мене обіймали і заспокоювали. 
В палату зайшли мої батьки. Вони плакали від радості, що я жива.
- Доню, це ти?- не вірячи своєму щастя, спитала мама.
- Так матусю, - ми почали обійматися.

Так пройшов місяць.
Мене виписали, я поїхала до батьків, там проходила реабілітацію, до мене приходили хлопці, мама з татом завжди були поруч.
Сьогодні до мене прийшов Сашко.
- Принцесо привіт, як ти? - спитав Алекс. 
- Все добре, сьогодні було останнє заняття, тепер з моєю рукою, вже все добре.- посміхаючись відповіла я.
- Це добре. Слухай Катя, я вже давно, тобі хотів сказати, - щось почав говорити Саша, але його перебила мама, яка зайшла до кімнати.
- О Сашко ти вже прийшов, йдемо з нами обідати, Катя йдіть майте руки і до столу. - сказала мама і вийшла з кімнати.
- Ну що ж йдемо.
Ми обідали, тато розмовляв з Сашком, виявляється його батькі давно друзі з моїми. 
- Я хотів попросити відпустити Катю пройтися зі мною, після обіду, якщо ви не будете проти? 
- Звичайно не проти, синку, так що йдіть подихайте свіжим повітрям. - згодилися батьки.

Ми з Алексом вийшли з будинку і пішли до парку. Підходячи все ближче, я побачила, що біля річкі, щось світиться.
- А що це там? - запитала я в Сашка.
- Йдем подивимося. - якось дивно посміхаючись він сказав.
Підійшовши я застигла від краси, яка тут була. Посеред галявині, що знаходилася біля річки, стояв стіл накритий для двох людей, навколо стола були свічкі і букети роз розставлені, ніби роблячи алею до столу. Я обернулася до Сашки. Він встав на одне коліно. Я прикрила рукою рот від шоку. По щоках покотилися сльози.
- Принцесо, коли я побачив тебе вперше я зрозумів, що закохався з прешого погляду. Я знав, що маю тебе добитися, адже з кожним днем все більше і більше закохувався в тебе. Коли тебе поранили, я зрозумів, що міг тебе втратити. Тому вирішив більше не втрачати час. Я тебе кохаю. Остапчук Катерина Михайлівна чи вийдеш ти за мене заміж? - хвилюючись говорив коханий.
- Так! Так! Я тебе кохаю. - Алекс поцілувати, а потім підняв мене і почав кружити.
Кінець

..........

Всім привіт! Дуже надіюся, що вам сподобалася моя історія. Знаю там багато помилок. Я буду дуже рада прочитати вашу думку про цю розповідь.