Я згадала хто це.
Одного ранку, коли мені було 9, до батька приїхала, якась жінка з сином. Тато відправив мене розважати хлопця, він був старший за мене на 5 років. Ми гралися, але хлопчик захотів пити, тому я пішла на кухню. По дорозі я зупинилася біля татового кабінету і почула :
- Михайло ти розумієш це твій син, саме з тобою 6 років тому ми були в Болгарії на курорті. - кричала та жінка.
- Поки не зроблю тест ДНК не повірю, - не відставав тато.
Жінка кинула на нього злий погляд. Я встигла вчасно сховатися. Вона вибігла з кабінету і пішла за сином, взяла хлопчика за руку я попрямувала до дверей.
- Хочеш тест буде тобі тест! - в останнє перед тим як вийти викрикнула жінка.
Тато підійшов до мене і обійняв.
- Тато , а це правда, те що сказала ця тьотя? В мене справді є братик? - зацікавлені спитала я.
- Незнаю, сонечко, скоро дізнаємося...
Через деякий час ми дізналися, що той хлопчик насправді був його сином, але тато сказав, що буде допомагати йому, але бізнес тільки для його дівчинки.
Коли мені було виповнилося 18 я зустрілася з своїм зведеним братом. Тарас сказав, що це не справедливо, і що він так все не залишить, що бізнес буде його і тільки його. Я не звернула уваги на ті слова, як виявилося даремно...
- Я знаю хто це! - сказала я і три пари очей подивилися на мене.