Глава 38

                          Навчитися бути сильною

Аліса відчувала, що її сили зростають, але цього було недостатньо. Вона знала, що просто володіти ними — не означає бути непереможною. Їй потрібен контроль, витримка, стратегія.

Ліам привів її на тренувальний майданчик клану — місце, де кожен воїн відточував свої здібності. Високі стіни, сліди старих битв, гострі тіні, що падали від факелів.

— Ти навчишся використовувати те, що маєш. Або загинеш.

Його слова були холодними, але справедливими.

Тренування почалося.

Спершу вона відпрацьовувала швидкість — ухилялася від атак Ліама, намагаючись вловити його рухи. Але він був занадто швидким. Вона падала, вставала й знову падала.

— Ти не можеш покладатися лише на інстинкти, Алісо, — сказав він, коли вона вкотре опинилася на землі. — Сила без розуму — це просто руйнівна зброя.

Вона зціпила зуби й піднялася.

Наступним етапом було управління власними емоціями. Ліам випробовував її, провокував, намагався вивести з рівноваги. Але з кожною годиною Аліса ставала все більш зосередженою.

А потім настав найважчий урок — контроль над голодом.

Їй принесли свіже джерело крові — людину, що перебувала в легкому трансі. Від запаху різко потемніло в очах, і в грудях спалахнув звірячий інстинкт.

— Борись із цим, — голос Ліама лунав десь далеко. — Це не повинно керувати тобою.

Аліса стискала пальці в кулаки, намагаючись зосередитися. Це був її вибір — бути вампіром-мисливцем, а не хижаком.

Ця ніч змінила її.

Вона більше не була новачком. Вона ставала воїном.