Розділ 19

  Отямилася Анна в лікарняній палаті з під'єднаною до руки крапельницею. Очам не повірила. Ого! Чого б це? Спробувала підвестися, сил немає. О, а поруч сидить Даша. Вже світить ранкове сонечко. Ну-й-ну...

̶  Ну, привіт, красуне. Як ти? — тихо привіталася подруга. Взяла дівчину за руку. Легенько потирає.

̶  Даш... Нічого не розумію. Що я тут забула? — Аня розгублено дивиться по палаті, тоді знову на подругу.

̶  Які ж в тебе ручки стали маленькі. Зовсім не ті пухкенькі пальчики, що були. І ціла... Дорогенька, я шокована. Невже так сильно мою машину хотіла? — Дарія спробувала жартувати, але не виходило. Насправді сильно засмучена.

̶  Даш, що таке? Що я тут роблю? — знову пробує сісти.

̶  Не можна. Лежи, — стримала дівчину. — Ань... Ти... — важко зітхнула, не знає, що казати.

̶  Та, що таке?! — почала нервувати від нерозуміння ситуації.

̶  Що?! Це ти мені скажи, як можна було дійти до такого?! Дівчино, я все розумію: краса, машина, кохання, чого б там тобі не хотілося! Але ж... Ань, ти мало не замордувала себе!

̶  Що?! Не мели дурниць, — скривилася.

̶  Так лікар сказав.

̶  Хто тобі подзвонив?

̶  Твій тренер. Ань, я мало інфаркт не отримала, коли той придурок з м’язами замість мізків подзвонив і сказав, що ти вимкнулася в тренажерці! — судячи з того, яка Даша бліда і перелякана, мабуть, це правда.

̶  Добре, що тобі подзвонив, а не мамі. Вона б мене добила. Узяла б, напевно, щонайбільшу палку лікарської ковбаси — і по плечах мене нею, — пробелькотіла Аня. Теж намагається жартувати. Мабуть, номер подруги був серед останніх набраних.

̶  Трясця! Дівчино, це все, що тебе хвилює?! Щоб мама не дізналася, які дурниці ти витворяєш зі своїм здоров’ям?! Ань, то вже несмішно! Ти довела свій організм до жахливого стану!

̶  Та, ну... Просто трохи втомилася.

̶  Трохи?! — жінка різко встала з крісла, походила по палаті. Важко дихає, хапається за чоло, ледь стримує гнів і розпач. Потім знову підійшла до пацієнтки. Сіла. Дивиться, по щоках прокотилися сльози.

̶  Даш, ти чого?

̶  Це я винна. Я підбила тебе на той спір.

̶  Облиш, до чого тут спір? Дорогенька, я сама хотіла схуднути. А машину... Можеш собі лишити. Мені Андрій, казав, скоро нову купить. Просто ще не мав часу. Ми хотіли разом вибрати. Та й… Я скинула лише 18 кілограмів, а не 20, як домовлялися. Маю зараз 79.

̶  Ань... Дитино, я казала за пів року, а не за місяць, — крізь схлипування почала казати жінка. — Ти... Дорогенька, лікар сказав, що в тебе в крові знайшли якісь дивні речовини. Ти не просто перевтомилася на тренуванні. Твій організм сильно обезводнений і виснажений. Ти, що голодувала і води не пила? Що ти приймала? Якийсь засіб для схуднення?

  Аня винувато опустила очі. Не хотілося зізнаватися. Та, невдовзі зайшов лікар і сказав, що в її організмі знайшли дуже агресивну суміш хімічних речовин, яка виганяла всю воду з тіла, шалено пришвидшувала всі обмінні процеси. Змушувала всі органи працювати в шаленому ритмі, на грані. До того ж ця суміш певною мірою отруйна, коли накопичується в тілі.

  Ще довго щось пояснював про ті диво-пігулки, які, до речі, медсестри знайшли в сумці пацієнтки. А ще про надмірні навантаження, недостатнє харчування і так далі. Мабуть, тренера розпитав. В Ані знову помутніло в очах від цього всього. А її подруга ще гірше зблідла, мало не впала, коли лікар завершив тираду словами:

̶  Вам пощастило, що організм молодий, здоровий. Хтось інший на вашому місці вже б ноги витягнув від такого.

  Аня мовчала. Не вірила своїм вухам. Мимоволі пригадувала «подругу» Олю, яка має такий чудовий і бадьорий вигляд. Що ж виходить? Все обман заради грошей? Ну, звісно... Розрахований на таких відчайдухів, як Аня. Що хочуть схуднути швидко і легко. Хоча... Вона ще й тренування додала, до повного щастя. От і...

̶  Ви мене зрозуміли? — різкуватий голос лікаря витягнув Аню з роздумів, у які вона провалилася. Не дуже зрозуміла всіх тих медичних термінів, але...

̶  Зрозуміла, що перестаралася, — ніяково скривилася.

̶  Не те слово. Анно, надалі мусите добре думати і з обережністю підходити до схуднення. Прошу вас, жодних «диво-засобів». Вся та хімія тільки нищить здоров’я. Якщо хочете коригувати вагу, то тільки збалансованим харчуванням і помірними фізичними навантаженнями.

̶  Добре, — зітхнула. Лікар продовжив настанови:

̶  Але, не зараз. Тепер мусить минути хоч місяць, доки ваш організм трохи відновиться. Я розпишу вам всі рекомендації по харчуванню, вітаміни і так далі. Пийте більше води, відпочивайте. А згодом можна буде, якщо захочете, знову братися за схуднення. Але дуже обережно.

̶  Дякую, лікарю, — попрощалися. Даша дала їй напитися води.

  Аня довго мовчки лежала, намагалася переварити все, що почула. О, люди... Кошмар. Як могла дійти до такого? Наче ж не дурепа. Здавалося, що все під контролем,  чудово. Ага...

̶  Ань, я вийду. Скоро повернуся, — сказала, поглянувши у свій телефон.

̶  Гаразд.