Глава 17: Дванадцята Цеглинка

Оксана, яка до цього мовчала, нарешті відклала свій блокнот. Її погляд був спокійним, але холодним — вона не зважала на емоції Андрія, її цікавила тільки логіка виживання. — Андрію, це гарна метафора про цеглу, — почала вона низьким, виваженим тоном. — Але бізнес — це не будівля, яка стоїть вічно. Це корабель, який має рухатися, щоб не потонути. Поки ти «зав’язуєш шнурки», Horizon забирає наших клієнтів. Вони обіцяють нові функції вже в понеділок. Що я маю сказати відділу продажів? Що ми «стабілізуємо фундамент»? Клієнти не купують фундамент. Вони купують кнопки, які роблять їхнє життя легшим.

Андрій відчув, як у кімнаті стало важче дихати. Це був головний виклик — конфлікт між «бачити результат зараз» і «мати систему завжди». — Оксано, ти знаєш правило дванадцятої цеглинки? — запитав він тихо. — Просвіти мене, — вона скептично підняла брову. — Коли ти будуєш високу стіну, перші одинадцять цеглин можуть лежати криво, і вона стоятиме. Але дванадцята, покладена на такий самий кривий фундамент, обвалить усю конструкцію. Ми зараз на рівні одинадцятої. Якщо ми зараз не вирівняємо ряд, наступний крок знищить проект. Ми не стали повільнішими. Ми стали передбачуванішими. Кількість «несподіванок» у розробці впала майже до нуля. Це означає, що коли я скажу тобі, що функція буде готова в четвер — вона БУДЕ готова в четвер, а не «можливо в п’ятницю, якщо сервер не впаде».

Він вивів на екран графік MTTR (середній час відновлення системи). — Кожна цеглинка спокою, яку ми кладемо зараз, тримає на собі майбутні прибутки. Ви хочете швидкого росту, який закінчиться катастрофою, чи стабільного руху, який зробить нас монополістами на ринку надійності? Оксана мовчала. Вона дивилася на цифри, і Андрій бачив, як у її голові фінансиста йде боротьба. Вона шукала слабке місце в його обороні, але цифри «стабільності» були надто переконливими.