Розділ 5

Розділ 5

      Наслідки вчорашньої розмови з Лікою можна було чудово бачити. Ще вчора вона намагалася скинути на мене частину справ, натякнути, що треба зробити, загалом, керувати мною, то сьогодні вона старанно уникала мене.

       Навіть зараз, коли ми збиралися вирушити в інший світ, вона не прийшла нас проводити. Причому, судячи з поверхневих думок обслуговуючого персоналу, зазвичай Лікаель намагається бути присутньою під час кожного переходу на інший бік переходу. 

       Хотілося думати, що вона не задумала якусь капость для помсти, все ж вона давно вже не дитина і прекрасно вміє думати.  Разом із нами на інший бік вирушала і Мікіль, їй було необхідно провідати учнів, які перебувають на іншому боці переходу.

      Як транспорт ми взяли перероблений з урахуванням умов іншого світу військовий флаєр, саме їх і використовували постійно для переміщень на той бік і для польотів іншим світом.

       - Найголовніше, коли відчуєте прилив сил, постарайтеся утримати себе від будь-яких експериментів. Ви всі дуже сильні псіони, однієї погано обдуманої дії може вистачити для руйнування флаєра і тут, а там ви станете щонайменше вдесятеро сильнішими... - почала давати останні напуття Мікіль.

       - Мікі, ми все знаємо,- відповів я,- Можеш не переживати з цього приводу, ми всі можемо контролювати себе, про всяк випадок ми всі активуємо перед переходом техніку холодного розуму, щоб емоції не йшли попереду думок. 

       - Судячи з тебе, ти не дуже контролюєш себе,- вколола мене Мікіль, нагадавши вчорашній вечір. Не казати ж їй, що я навмисно зробив це, щоб показати, що мною керувати не варто.

        Піднявшись у повітря на флаєрі, ми почали повільно наближатися до переходу. Коли ніс флаєра опинився вже в зоні дії переходу, Гільшак із Симеоном почали дуже швидко працювати з кількома приладами.

        І, судячи з емоцій, що вириваються з під-щитів, те, що вони бачать, було занадто дивним навіть для них, ну що ж, залишалося дочекатися закінчення переходу.  Флаєр продовжив летіти тунелем, поки не вислизнув із печери і не опинився в досить великому ангарі. Усе ж за минулий час Ліка з Мікіль тут багато чого перебудували, і тепер це був доволі великий комплекс, побудований в умовах планети з вельми агресивною флорою і фауною.

       - Вийшло зняти показання переходу? - запитав я в Гільшака і Симеона.

       - Хтось дуже постарався і зробив систему відсікання тунелю від загальної системи міжсвітових порталів. Тут не діє стандартна система безпеки, яка зламує всі електронні системи і діє як відведення очей на розумних. Хоча невеликі відгуки від системи безпеки є, гадаю, поруч із переходом необдаровані відчувають якусь неправильність і небажання залишатися поруч.

       - Це справді так, але звичайний дорослий розумний може з легкістю протистояти цьому, - відповіла Мікіль. - Поділіться інформацією про міжсвітові переходи?

              - Можливо,- відповів Гільшак, після того як переглянувся із Симеоном. - Не ображайся, але такою інформацією з першим зустрічним не діляться.

               - Розумію,- відповіла Мікіль, хоча я відчув деяку образу з її боку на таке ставлення.- Ще щось цікаве з'ясували?

               - Спотворення лінійних розмірів простору, але тут немає нічого незвичайного, просто це зроблено в міжсвітовому переході, а ось те, як це провернути без дестабілізації метрики Деслаба-Хорінського, до того ж, судячи зі свідчень, тут ще стоїть темпоральний синхронізатор, як це все разом працює без додаткових досліджень - не зрозуміти... - вимовив Гільшак.

             - Тітці Сороні треба сюди. 

             - Сімі, я не впевнений, що це гарна ідея. Сорона, після того як твій друг, її син, привів дівчину в будинок, досі нервова, не думаю, що варто її турбувати.

              - Точно, дядьку, не подумав,- пригадав щось Симеон і потягнувся мимоволі рукою до своєї дупи. Зрозуміло було, що якась Сорона в нього асоціюється з чимось не найприємнішим, - Краще самим спробувати розібратися. 

               - Ось і чудово, а тепер щодо посилення. Чесно кажучи, я очікував чогось більшого,- вимовив Гільшак,- Так, я став сильнішим, але не вдесятеро, а лише разів у п'ять-шість. Щось подібне я відчував на Дзені, але там розганялося саме моє джерело, тут же йде енергія ззовні. Я відчуваю, як енергоканали самі по собі прокачують енергію цього світу, причому вона сама по собі огидно контролюється. Сімі, у тебе як?

               - Легке відчуття ейфорії, якби не техніка холодного розуму, то міг би і дурість якусь зробити. Щодо сили, точно сказати не можу, але, як мені здається, я став сильнішим разів у п'ятнадцять. - відповів Симеон, прислухавшись до своїх почуттів, - Але довго мені краще тут не бути, енергоканали помітно напружуються, думаю, більше трьох-чотирьох діб краще не затримуватися для мене. Вважаю, що надалі терміни можна буде збільшити. А в тебе Фіск?

                               - Те ж саме, за спогадами з минулого життя все було більш яскравим. Думаю, зараз я впевнений А7 або слабкий А6, Мікі, а наскільки ти стаєш сильнішою?

                 - Там я А5, тут я А3,- відповіла Мікіль,- Ми прибули, вам вистачить дванадцять годин на ваші справи? - запитала Мікіль у Гільшака.

                  - Повинно, ми далеко йти не будемо, максимум на пару кілометрів. Я читав, ви встановили ретранслятори для зв'язку, скинеш частоти?

                   - Уже, а тепер, перепрошую, мені треба працювати, я й так через ваше прибуття майже на двадцять днів випала з робочого графіка. Якщо нападатиме червоно-білий восьминогий мутант, за можливості не вбивайте, одна з учениць як дипломний проєкт обрала приручення тварюки, вже є перші результати, тож постарайтеся не вбивати його.

                   - Якщо він не загрожуватиме нашому життю, то без проблем,- відповів Гільшак. 

             Покинувши флаєр, ми розійшлися в різні боки, Мікіль вирушила до школи, яку закинула на двадцять днів, усе ж таки тут час іде швидше вчетверо, і це варто було враховувати.