Глава 24

Глава 24

Перше, що я відчув, прийшовши до тями — біль. Не звичайний фізичний біль, а щось набагато глибше, ніби саму мою сутність розривали на частини. Щось схоже я відчував коли мою свідомість розривало на частини, але зараз це був новий рівень болю. Але досить рефлексувати і згадувати те що було колись. 

Треба зʼясувати в першу чергу про те де я знаходжусь і що зі мною відбувається. Останнє, що було в памʼяті так це момент як мене утягло разом з тою дивною істотою з Інформаторію. І зʼявитися я мав на першому рівні, те що я був не там, це я міг гарантувати на всі сто відсотків. 

А тепер час дій. Я спробував поворухнутися, але тіло не слухалося. Власне, я навіть не був упевнений, чи є в мене тіло. Я відчув щось схоже на те що відбулося з моїм тілом під час декомпозиції Інформаторію коли його знищило. Але була і відмінність, я все ж таки якось, але відчував його, при чому не тільки своє основне тіло у формі людини, але й бойову демонічну форму. А це було дивно, я ніколи не відчував два тіла одночасно, або одне, або інше, або ніякого. 

— Суб'єкт демонструє ознаки свідомості в частині фізичної оболонки, — почув я голос, що звучав ніби всередині мого розуму. Я одразу згадав, що саме так чув істоту там в Інформаторії. 

Я спробував відкрити очі. Світло вдарило так сильно, що на мить я знову ледве не знепритомнів. Коли зір нарешті прояснився, я побачив... себе. Не в дзеркалі — моє людське тіло висіло в кількох метрах від мене, підвішене в якомусь енергетичному полі блакитного кольору. Але одночасно я побачив і свою бойову демонічну форму. Майже семиметровий демон покритий пламенем безодні, і воно також висіло в енергетичному полі блакитного кольору.

Але й це не все, я одночасно бачив свої два фізичних тіла зі сторони. І це вже була третя точка фокусу моєї свідомості. На мить я спробував просканувати магічно все навколо, але біль у всій сутності швидко зупинило мої спроби. Але й так я дещо зміг розглядіти магічно. Я відчув свої духовні оболонки окремо від обох моїх фізичних тіл. Навіть більше, я зрозумів що точка фокусу в яку прийшла інформація після санування була ще в іншому місці, але й це не все, я відчув надзвичайно потужне ядро душі в стороні. Воно мені здалося дуже знайомим,  далеко не відразу я зрозумів, що це було ядро власне моєї душі. Мені знадобилася мить, щоб зрозуміти глибину проблем в яких я знову опинився. 

"Якщо це все я, то що сталося?" — промайнула думка. До цього моменту я був певний, що неможливо розділити ядро души та духовні оболонки без знищення сутності. І тепер я розумію, що саме це і зробили зі мною.

— Свідомість стабілізується в духовній оболонці, — знову озвався той самий голос.

Я докладав зусиль, щоб повернути контроль над своїм сприйняттям, обʼєднати все що відчували всі частини мого я в один фокус. Це було дивно, але далеко не так дивно як пʼятимірне сприйняття на яке я був здатний з тих пір як став Лордом Демонів. Поступово картина прояснювалася. Я перебував у просторій залі, стіни якої пульсували енергією. В центрі кімнати, в різних точках, висіли частини мене — людське тіло, демонічна форма, духовна оболонка, енергетична структура і... ядро душі, яке сяяло тьмяним світлом, ув'язнена в кристалічній клітці.

Навколо рухалися фігури, схожі на ту блакитну енергетичну істоту, яка "врятувала" мене в Інформаторії. Тепер то було зрозуміло, що ніякого порятунку насправді не було. У нього були свої цілі, і судячи з того, що я відчував і бачив то моя свобода не входила  в перлік його цілей. 

Цих істот зараз було близько десятка, всі з однаковими мерехтливими обрисами, вони парами знаходилися біля різних частин мене. Що вони робили зрозуміти поки було неможливо, але я буду не я, якщо не зʼясую це. 

— Ви обіцяли мені свободу, — спробував я сказати, але виявив, що не можу говорити. Мої думки, однак, явно були чутні цим істотам.

— Інформаційний паттерн демонструє нерозуміння ситуації, — відгукнулась одна з фігур. Я одразу впізнав його, саме його я бачив в Інформаторію, — Ми ніколи не обіцяли свободу. Ми запропонували вивести з вищого рівня Інформаторію. Це було зроблено.

— І тепер ви збираєтеся вивчати мене? — в моїх думках був гнів, але без фізичного тіла я не міг його виразити. Ну як не міг, я помітив, що кількість полумʼя безодні збільшилося в кілька разів навколо моєї бойової демонічної форми. 

— Коригування: вивчення вже почалося, — відповіла інша фігура, підходячи до моєї демонічної форми, що висіла як маріонетка в енергетичному полі. — Аномалія виживання в декомпозиції Інформаторію вимагає детального аналізу.

Я спробував активувати сили Повелителя, але відчув лише слабкий відгук. Мої здібності були розділені разом із сутністю, зараз було відчуття, що я знову став таким слабким як під час перших уроків Вчителя, коли він позбавив мене магії.

Блакитні істоти розосередилися, кожна зайнялася окремою частиною мене. До духовної оболонки, в якій, схоже, і перебувала моя основна частина свідомості, підійшла найбільша з фігур.

— Початок основного допиту, — оголосила вона. — Як суб'єкт пережив НІЩО Інформаторію двічі?

— Не скажу.- Не те що це було таємниця, але я ніколи не йшов на поводу істот які тримали мене в заручниках. 

— Ухилення від відповіді приведе до стимуляції, — істота простягнула щось схоже на руку, і раптом мою духовну оболонку пронизав біль.

Це була не просто фізична агонія — мою саму сутність ніби розтягували в різні боки, намагаючись зруйнувати зв'язки між компонентами душі. Якби я мав легені, я б кричав. А чому якби, я закричав через обидва своїх фізичних тіла, полумʼя безодні ще більше скопичолося під незрозумілими блакитними енергетичними путами над моєю демонічною формою. 

— Повторюю запитання, — продовжила істота, коли біль трохи вщух. — Як суб'єкт пережив НІЩО?

— Я використав... — я запнувся, намагаючись знайти відповідь, яка би задовольнила їх, але не розкрила всі факти. — Я створив кокон із захисної енергії.