Розділ 5

Розділ 5

              - А ці координати не мають бути таємницею? - запитав Пашу, розуміючи, що, найімовірніше, і в решті точок розташовані різні підприємства. - І навіщо зіургам сховище ЦБК? Їм потрібні кредити?

                - Гей, Декс, тут малий цікаве запитання поставив,- крикнув Рік губернатору, який на даний момент перебирав своє озброєння і підганяв його під своє тіло.- Навіщо членникам сховище ЦБК?

                - У сховищі крім чіпів з великою сумою кредитів лежать і артефакти древніх. Вони залишилися з моменту процесу, коли вухаті допомагали з адаптацією планети для вас, людей. Наскільки я знаю: кілька евакуаторів, посівник, формер і один розколювач... - вимовив Декс, - Але можна не переживати, там захист встановлювали мої родичі з вухатими. Цим тварюкам не пробратися.

                - А якщо проберуться? Вони діють набагато розумніше, ніж за записами, - промовив Рік.

                 - Тоді нам жопа. Якщо запустять формер, то протягом року зможуть змінити природні умови під себе. Посівник за кілька років створить флору і фауну для них. - промовив Декс, так само не відволікаючись від свого спорядження.

                  - І ти так спокійно про це говориш? - здивувався Рік.

                 - А що ми можемо зробити? Нічого, залишається сподіватися на те, що мої родичі не напартачили і створили нормальний захист. У нас зараз інше завдання. Адламс, де зараз квантова пара з метрополією? - запитав Декс у сержанта, який зараз споряджав магазини важких гаусс гармат на обладунках снарядами.

                  - Останній раз вона була в шостому урядовому бункері під столицею. - виголосив Адламс.- Її мали перевезти за планом після твого візиту.

                 - Топ-топ, починай розробляти план прориву до бункера. Нам треба дізнатися, що взагалі відбувається. Лише з нами чи по всьому королівству.- промовив Декс.- А ти, Малий, молодець, умієш думати. Навів ти мене на деякі думки.

              Пашу було неприємно, що його називають Малим, але він, по суті, таким і був для них. Дексу було понад чотири сотні років. А решті десантників від ста п'ятдесяти до ста сімдесяти.

             Пашу ж не було й двадцяти років. Тож вони цілком мали право називати його Малим, але від цього розуміння Пашу не ставало легше. Йому здавалося, що його прізвисько було образливим.

            Через три години після цієї розмови, коли закінчилося лікування останнього постраждалого вчора в бою десантника, усі почали готуватися до наступної операції. Як виявилося, головним серед усіх був Декс, і він вирішив насамперед зв'язатися з метрополією, а вже потім думати щодо того, що робити. 

           За три години Рік підготував план проникнення згідно з тією інформацією, яка в них була. На жаль, що саме зараз коїться в столиці було невідомо.   А тому, здебільшого, доведеться імпровізувати. 

          Ще вчора, одразу після прибуття на базу, Терн отримав новий обладунок. Він був точно таким самим "Практом 7", різниця була лише в навісному озброєнні. Цей обладунок був призначений для штурмових операцій, через що на ньому була додаткова броня спереду і посилений щит. 

           Крім цього, на стегнах розташовувалося два додаткових плазмомети. Усе це давало змогу вести вогонь одразу в чотири різні боки і водночас, якщо потрібно, битися вручну за допомогою вібромеча.

            Оскільки Терну не довелося звикати до нової техніки, він вільний час витратив на навчання. Сержант Адламс видав учора йому базу з пілотування важких обладунків п'ятого рангу.

          Пашу сильно здивувався, коли зрозумів, що ця версія бази була лише для членів п'ятсот першого підрозділу. Про те, що це за підрозділ, напевно, знала будь-яка людина, яка хоч трохи цікавиться військовою тематикою, а тому хлопець одразу зрозумів цінність такої бази знань. 

        На жаль, вивчити базу повністю йому за добу не вдалося. Усе, що він зміг це вивчити - базу першого рангу і другого. Але й цього було не мало. Виявляється, він не знав багато чого.

       Стандартні військові бази не містили в собі величезної кількості інформації. В основному вона стосувалася нестандартного використання техніки. Як, наприклад, здвоєний постріл із двох плазмометів. Завдяки цьому можна було збільшити потужність заряду в півтора раза. Але тут дуже важливими були розрахунки, щоб обидва заряди збіглися повністю і не зруйнували один одного.

       Або, використовуючи стандартну гвинтівку третього класу, створити мінне поле, здатне пробити захист легких і середніх скафандрів. Дуже багато чого було в цих базах.

       Терн не міг уявити, що могло бути в базі п'ятого рангу, якщо навіть база другого рангу містила величезну кількість матеріалу, який не був доступний звичайним військовим.

         - Малий, твоє завдання - не лізти на рожен і прикривати нас із тилу. - промовив Адламс.- Топ-топ, наглядай за малим.

          - Адламсе, досить переживати за свого протеже. Усе буде добре,- сказав Декс.

          - Ти це бачиш? - запитав Адламс,   і Терн не відразу зрозумів, про що він говорить.

          - Ні, ти ж знаєш, що після Порто-Себро, коли я отримав осколок у голову, я позбувся своїх прекогностичних здібностей. - скривився сполот.- Просто я так думаю.

           - Угу, зате корабель можеш у повітря підняти своїм телекінезом.- вимовив Рік.

            - Досить тут базікати. Треба вирушати.- промовив Декс і флаєр із командою піднявся в повітря.

         Дорога назад до столиці не вийшла спокійною. Виявилося, що в основний тунель уже проникли зіурги, і Морті довелося з ними розправлятися за допомогою озброєння флаєра.

          Нікого з серйозних супротивників не було, але через необхідність зачистки вони трохи вибилися з графіка і їм довелося покинути тунель в іншому місці, оскільки в передбачуваному місці зараз знаходився прохід, створений зіургами.