Глава 16

Глава 16

Технократія Лірм.

     Під кінець місяця я вже починав потихеньку божеволіти. У мене ще жодного разу не було за все життя такого тривалого періоду без спілкування у свідомому стані. А спілкування за допомогою написів на шатлі повноцінно його не замінять.

     Я вже в пам'яті перебрав усе своє життя, як до мого викрадення так і після. Причому це все я зробив не по одному разу, у моєму теперішньому стані, коли тіло не відволікало розум, швидкість мислення зросла в кілька разів, зараз, напевно, я жив у такому темпі, як і Троді.

     І мушу визнати, це давалося дуже непросто, мені банально більшу частину часу нічим було себе зайняти. Робота з кораблем хоч і відволікала мене, але поки відновлювалася витрачена енергія на його зміцнення я страждав дурницями.

     Перших два тижні я згадував своє життя. У нинішньому моєму стані я примудрився навіть згадати, як у дитинстві смоктав мамині груди. Раніше я думав, що дорослій людині будуть неприємні подібні спогади, але я помилявся, стільки ніжності і любові я ще ніколи не відчував. 

      Що дивно, саме після цих спогадів мені вперше спала на думку думка, що на Землю все-таки слід навідатися. До цього, попри не найкращі події, мене особливо додому не тягнуло, зараз я тверезо оцінював свої думки і дійшов висновку, що це було як мана.

     Але ж там я залишив свою наречену, сім'ю, але мені все одно не спадало на думку пошукати дорогу назад до Землі. Але ж через того ж Мгбанга можна було досить легко з'ясувати ім'я пірата, який доставив мене на Аделж, а далі по ланцюжку вийти на тих, хто мене викрав. Але ні, така думка чомусь прийшла лише зараз, коли я позбувся тіла і моя свідомість не обтяжена його контролем.

     Але ж це може бути неспроста, не знаю, можливо, це моя параноя, але  і Ріг, і Невіс, і Троді також особливо додому не прагнули. Так кілька разів поговорили на цю тему і дійшли висновку, що вдома робити нічого.

     Усе це схоже на якесь гіпнотичне навіювання, інакше я назвати подібні події не можу. Тепер головне не забути про цю тему до кінця свого безтілесного перебування. Адже для хлопців мине місяць, а для мене цей проміжок часу затягнеться дещо довше.

     Тож закінчення свого лікування я чекав із нетерпінням. Точніше не закінчення, а стабілізацію мого стану. Я, виявляється, загнав свій організм практично в труну, і лише вельми просунута медкапсула змогла мене витягнути.

      За словами Ліки, мені дуже пощастило, що в нас капсула сьомого покоління і в неї є функції місцевого короткочасного стазису. Саме так мене і врятували, капсула занурила в стазис органи, які вже відмовили в мене, щоб не відмерли остаточно, і, перехопивши управління організмом, почала в міру відновлення повертати їх до роботи. 

      Так що Мгбанг, сам того не бажаючи, вже вкотре нам допомагає, якби не його бажання мати все найкраще, то навряд чи я зміг би вижити в ситуації, що склалася. Зазвичай на круїзні яхти рідко встановлюють медобладнання вище шостого покоління. Просто не вигідно так робити виробнику.

      Ми ще не придумали, що робити з ним, але кілька плюсів він все ж заробив у моєму ставленні до нього. Ясна річ, що він не замислювався про наше благо під час замовлення яхти, але все одно я йому був трохи вдячний.

     Зараз я виглядав як скелет, обтягнутий шкірою, і це після місяця проведеного в медичній капсулі. За розрахунками Рога до минулої своєї норми я прийду не раніше ніж через два-три місяці. Але ж це ще не все, капсула змогла відновити мені руку, але тепер мені доведеться її заново розробляти і вчиться нею керувати.

     Чесно кажучи, відновлення руки мені досі здається якимось дивом. Для мого рідного світу регенерація кінцівок поки що перебуває ще в розділі фантастики. Тут же це в принципі не проблема, були б медичні картриджі з необхідними будівельними речовинами. А медкапсула заново відтворить втрачену кінцівку, як, у принципі, і будь-який інший орган, без якого людина може прожити час відновлення.

     Це в сьомому і вище поколіннях організовано систему часткового стазису і підміни роботи всіх органів, а в попередніх поколіннях, наприклад, людина без серця довго не проживе. Вже точно не необхідний час на вирощування нового серця.

     А ось пересадити життєво важливі органи медкапсула може вже починаючи з третього покоління. І що важливо, вона адаптує донорські органи для пацієнта, тож вони не викликають відторгнення.

     На фронтирі, наприклад, через це є так звані збирачі м'яса. Якщо не бути обережним, то там цілком можна потрапити на операційний стіл, де виріжуть із тіла всі органи, а саме тіло відправлять в утилізатор біологічних відходів.

     Усе таки в тих краях рідко можна зустріти навіть п'яте покоління, а тому багато хто намагається мати в запасі набір органів для пересадки в разі травми або поранення. Там навіть зустрічається такий вид рабства, коли раба тримають виключно для органів. Дізнаючись все більше про Співдружність, вона починала мені подобатися все менше. Так я розумію, що і в нас на Землі є чорні трансплантологи, але тут це навіть особливо і не приховують.

     Моя нова рука була навіть у кращому стані, ніж тіло, що залишилося. На жаль, повне відновлення в наших умовах у медкапсулі за раз не провести. Мій організм просто напросто може не витримати таких величезних змін. 

    Зараз і так триває відновлення тіла з максимальною швидкістю. Найгірше так це те, що медкапсула хоч і відновить моє тіло до початкового варіанту, але після таких ушкоджень дещо виявиться на все життя. Точніше саме життя стане на кілька років меншим і з цим нічого не поробиш.

     Якщо лікуватися в медкапсулі по дрібницях, то й не помітно скорочення життя. Але при активному використанні медичної капсули це стає суттєвою проблемою.

     Адже чому ніхто з місцевих аристократів ніколи не йде служити в піхотні частини? Там надто великий шанс отримати травму, а значить і скористатися медичною капсулою, яка скоротить твоє життя.