Епілог

Рік по тому…

Юрій сидів за столом і оглядав з голови до ніг двух мадам. Старшу і меншу, але дуже схожих між собою. Схожих і зовнішньо, і поведінкою, і скоріше за все характерами. Хоча тут може помилятися.

– То яка ціль вашого візиту?

– Ми приїхали до моєї дочки, – відповіла “старша”.

– А дочка у вас…?

Він знав хто перед ним, чув галас у приймальні, та й секретар говорила кого шукають.

– Власниця, – відрізала “старша”

– І яке у вас до неї питання?

– Це родинна справа. І обговорювати наші питання ми будемо з нею особисто.

– Її тут немає. А я є. І я, як її законний чоловік, маю відношення до усіх її родинних справ.

Так, спостерігати як змінюються вирази на їхніх обличчях – одне задоволення. Погано жіночки підготувалися. Не очікували такої новини.

***

Свою старшу сестру Настя ненавиділа, здавалося б, ще з пелюшок. Та й за що її любити? І якщо мати не звертала сильно уваги на старшу і пробачала їй каверзи, які вона влаштовувала Аньці, то від батька вона могла отримати. От і доводилося вчитися грати “теплі сестринські відносини”. Рівень своєї гри вона відточила до професійної майстерності.

Коли настав апогей ненависті до сестрички? Коли батько на вісімнадцятиріччя подарував її автомобіль, а не квартиру. Тобто, у сестрички є своє житло а їй “я не впевнений, що ти готова до самостійного життя”. Одна радість, не її батько подарував старшій квартиру. У тої власний звідкись взявся. Але змиритися з такою несправедливістю вона не могла.

А ще був Андрій. Він їй подобався давно. І вона хотіла його собі. А він її не помічав і зустрічався з… Анькою. Знову старшій все, а їй нічого! Але тут вона вирішила вичікувати. Настя знала, що зовнішньо Анька їй програє. Дуже програє. Тому вона намагалася частіше потрапляти Андрію на очі. З цим проблем не було, бо він працював у батька. Та коли ці двоє прийшли до них додому і оголосили про бажання одружитися, вона мало не розревілася. Але взяла себе в руки, грала “радість за сестру” і думала, що їй робити. А діяти потрібно швидко і кардинально. Ще й батько підливав “хороший хлопець”, “перспективний”, “гарна партія для Ані”. Ніяка він не партія для Аньки! Він має бути її! 

І вона придумала як все обернути на свою користь. Анька на свою сесію поїде, вона прийде в гості до неї, а далі діло техніки. Але тут навіть день підбирати не довелося. Вона побачила його в клубі. Підійшла, підсіла, підпоїла, на таксі повезла його додому. Точніше до Аньки. І так, вони переспали, хоча довго довелося розбуркувати його. Задоволення не отримала, але головне, що діло зроблене. Правда, зранку він виставив її, що було поганим для її плану. Але знову доля на її стороні. Вона завагітніла. Хоча, не від Андрія, скоріше за все. У неї якраз закінчилася невелика інтрижка з одним хлопцем. Не дивлячись на своє захоплення Андрієм, Настя не цуралася стосунків з іншими. Досвід треба десь отримувати, щоб прив’язати до себе бажаного чоловіка. Але то все не так важливо. І без різниці від кого дитина. Буде від Андрія. Це закріпить її позиції.

І вона свого домоглася! Вона кайфувала, бачачи роздавлену Аньку. Бісив трохи Андрій, своїми спробами поговорити з сестричкою. Але й тут вона перемогла. І одружила його на собі швиденько, мати з кимось там домовилася, щоб не затягували. За тест не хвилювалася, вона переконає, що дитина його і не буде ніякого тесту. Все йшло гладко. І Анька десь поділася, нарешті.

Але потім вона зрозуміла, що є проблема. Так, Андрій перестав бігати за сестрою, жили вони разом, вона навіть намагалася щось робити в квартирі, хоча виходило так собі. Але він до неї не торкався. Навіть не спали разом. Вона на дивані, а він на підлозі.

А потім почався якийсь лютий треш! Батько подав на розлучення з матір’ю! Ділили все і довго! Мати на себе не схожа була. Намагалася повернути батька після розлучення, а той ні в яку. Хоч про неї, доньку, не забував. Але грошей давав мало. “У тебе чоловік є”. А матері не до неї було.

Ага, був чоловік. А зараз він де? Зробив таки тест той і розлучився з нею. Вона сподівалася, що через грудну дитину їх не розлучать, але Андрій надав результати тесту і кинув її! І що їй робити з цією дитиною? Вона його не хоче, він був потрібен, щоб втримати Андрія. А той розлучився з нею і кудись поїхав, а їй довелося перебиратися до матері. А та з онуком возитися не хоче. Пропонує або здати його, або знайти біологічного батька і йому віддати. Поки не зробили ні те, ні інше. Он, сопе в переносці. Довелося з собою в Київ брати, бо не знали, як тут піде і скільки часу займе.

А три місяці тому вона побачила статтю в стрічці. З фотографією. Аньки. І писали, що вона якась столична бізнесменка! Настя про неї і думати забула. Не маячить перед очима і добре. А тут така новина. Вона показала статтю матері і та почала щось думати і виясняти. Вияснила: татусь сестрички помер і вона отримала дуже хороший спадок. Вони з матір’ю тут скоро одні макарони жерти будуть, бо фінансами мати управляє дуже погано і від отриманого після розлучення залишилося дуже мало. А Анька знову в шоколаді!

І мужик ось цей шикарний. І теж їй! На них дивиться, як на мурах. Ще й вигнав. Де справедливість?

– Що робитимемо?

– Не знаю поки, але обов’язково придумаю. Вона не має залишати сім’ю на призволяще.

***

Від робочого процесу Юрія відірвав дзвінок телефону.

– Так, Нют. Усе добре?

– Так, скоро буду.

– Їдь додому краще. Я вже напрацювався сьогодні, теж поїду.

– Ще й обід не настав, – він чув, що вона посміхається.

– Настане вдома.

Ні, роботи у нього вагон і терміни тиснуть. Але він не хоче, щоб його дружина пересіклася з родичами. Вагітна дружина. А вони не відчепляться так просто, почули запах грошей. Але з ними він розбереться. Просто не сьогодні. 

Зараз він хоче до своєї коханої Нютки, яка вже два місяці носить його прізвище, а сьогодні їздила в клініку для підтвердження вагітності.