Повернути Мене до життя
Розділ 409
Валерій Віталійович, ваші запитання до потерпілої, — долозлив суддя.
— Дякую, ваша честь, — відповів прокурор і звернувся до дівчини.
— Пані Ганно, розкажіть, будь ласка, суду про події того дня, — попросив він.
Вона перевела погляд на Дмитра Сергійовича та почала говорити.
— В той день, — схвильовано почала вона, — я поверталася додому з роботи. Раніше працювала в школі вчителем.
— Десь о шостій годині вечора, — продовжила дівчина, — я переходила дорогу по пішохідному переходу. Пам’ятаю світло…
Вона зробила паузу, стискаючи руки.
— Вибачте… — тихо промовила Ганна, — потім удар…
Ганна знову замовчала, зітхнувши, і її руки стиснулися ще міцніше.
— Все сталося раптово… — хвилюючись, продовжувала говорити вона.
— Ваше честь, дозвольте запитання, — звернувся адвокат підсудного.
— Так, прошу, — дозволив суддя.
— На якій підставі ви стверджуєте, що це був саме мій підзахисний?
— Я запам’ятала його обличчя, — спокійно, але твердо відповіла дівчина.
— Хіба це можливо? — перепитав Феклістов.
— Він їхав на великій швидкості і в останній момент загальмував. Його обличчя закарбувалося у моїй пам’яті, — додала Ганна.
— Це був не я! — вигукнув Юрчишин і кинув на Ганну ненависний погляд.
— Підсудний, заспокойтеся негайно! — суворо сказав суддя, стукнувши молодком й глянувши на нього.
#80 в Детектив/Трилер
#23 в Детектив
#801 в Любовні романи
#364 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
