Розділ 404

Сергій Андрійович разом з адвокатом чекали в холі. Коли вони побачили Ганну та Стаса, Зарецький захоплено вигукнув:
— Ганочко, ви маєте неперевершений вигляд! — чоловік щиро посміхнувся.
Ганна сиділа на інвалідному візку.
— Дякую, — відповіла вона, дивлячись йому в очі.
Сергій Андрійович уважно подивився на неї. На мить йому здалося, що перед ним його дочка Дарина… Десь у глибині пам’яті виринув знайомий образ: тиха, ніжна…
Дарина мовчки дивиться прямо на нього.
Він завмер лише на секунду, а потім повільно підійшов до Ганни, обережно торкнувся її плеча й тихо сказав:
— Ти красуня.
Дівчина тепло посміхнулася:
— Дякую вам, Сергію Андрійовичу.
— Усе, ми готові. Їдьмо, — сказав Стас.
Дівчина кивнула та скерувала візок до виходу з холу.
— Можемо їхати? — запитав адвокат.
— Так, — погодилися Філатов, Ганна та Стас.

Коли вони під’їхали до будівлі суду, то побачили купу журналістів.
— Сьогодні відомий бізнесмен Юрчишин Валентин Валентинович звинувачується в наїзді на дівчину, внаслідок чого вона стала інвалідом, — сказала журналістка.
Ганна пересіла з машини у візок. Стас, Сергій Андрійович і адвокат йшли поруч. Дівчина скерувала візок до будівлі суду.
Журналісти відразу кинулися до неї.
— Ганна Геннадіївна, яке рішення ви очікуєте від суду? — запитала журналістка.
Адвокат впевнено й голосно сказав:
— Панове, поки без коментарів.
Стас узяв за ручки візка та швидко провів її крізь натовп.