Розділ 395

Наступного дня Сергій Андрійович, Ганна і Стас швидко зібрали свої речі та поїхали до аеропорту. Невдовзі вони вже сиділи в літаку.
Після кількох годин виснажливої дороги літак нарешті приземлився в Києві.
Філатов викликав таксі, і вони разом попрямували до котеджу Сергія Андрійовича.
Коли вони під’їхали до будинку Філатова, Ганна самостійно пересіла з машини до крісла. Літній чоловік і Стас йшли поруч, а молодий чоловік допоміг дівчині зайти до будинку.
— Дякую тобі, — сказала Ганна, дивлячись йому в очі.
— Нема за що, кохана, — відповів Полянський.
Коли вони нарешті зайшли до будинку, Ганна прошепотіла:
— Будинок… любий будинок.
— Стас, Ганочко, сама велика кімната ваша, — сказав чоловік.
— Дякую вам, — відповіли Стас і дівчина.
— Моя хороша, — м’яко промовив Філатов, присівши на рівні з інвалідним візком, — тобі треба лягти.
— Душ я переробив, щоб тобі було зручно, — наголосив Сергій Андрійович.
— Відпочинь, у вас був важкий день, — додав Філатов.
Вона подивилася на Сергія Андрійовича і сказала:
— Дякую вам, лікарю, — дивлячись на нього прямо в очі.
— Я дійсно дуже втомилась, — зізналася Ганна, опустивши голову.
— Стас, відвези дружину, — сказав Філатов.
— Так, звісно, — відповів молодий чоловік. Він обережно взяв за ручки візка і відвіз Ганну до великої кімнати з двоспальним італійським ліжком коричневого кольору.
По боках стояли дві тумбочки, а чотири великі вікна прикрашали кімнату, наповнюючи її світлом і затишком.
Поруч розташувався душ, який Сергій Андрійович зробив спеціально для Ганни.
Після того як дівчина самостійно прийняла душ, чоловік обережно взяв її на руки й поклав на ліжко.
Вона подивилася на нього й щиро сказала:
— Дякую тобі.
— Як ти себе почуваєш? — турботливо запитав Стас.
— Трохи спина болить, чесно, — відповіла Ганна.
— Не вірю, що я вдома, — емоційно промовила дівчина. — Так сумувала за Україною…