Розділ 391

— Дякую вам, — сказала дівчина.
Чоловік усміхнувся і увійшов до вітальні, де стояв накритий стіл з ароматними стравами.
— Сідайте до столу, будь ласка, — запросила вона.
— Дякую, Ганочко, — відповів Сергій Андрійович і сів на гарний стілець зі спинкою.
— Можна сьогодні я про вас попіклуюся? — Спитала дівчина, взявши тарілку та поклавши чоловікові лазаню.
— Дякую, — м’яко промовив Сергій Андрійович, дивлячись на Ганну.
Потім вона подала страву Стасу.
— Дякую, кохання, — м’яко сказав молодий чоловік і ніжно поцілував її.
Сергій Андрійович скуштував перший шматок і сказав:
— Це неймовірно смачно! У тебе золота дружина, — звернувся Філатов, подивившись на Полянського.
Молодий чоловік з любов’ю глянув на дівчину:
— Так, це правда, — відповів він, а потім теж спробував Лазанью і ніжно додав: — Ммм… ти молодець, сонечко.

За столом панувала затишна атмосфера.
— Стасе, Ганочко… я хочу вам дещо сказати, — почав чоловік.
Він на мить замовк, ніби підбираючи слова.
— Дякую, що ви в мене є. Ти, Стасе, завжди був і є для мене надійним другом. Дякую тобі, — наголосив Сергій Андрійович.
Потім він перевів теплий погляд на дівчину.
— А ти, Ганочко… стала для мене найдорожчою людиною. Ти повернула мене до життя. Дякую тобі, доню, — м’яко сказав чоловік.
Ганна зворушено подивилася йому в очі.
— Дякую вам… — тихо мовила вона.
Філатов на мить задумався, а потім знову заговорив:
— Пам’ятаєш, я обіцяв тобі, що той, хто винен у тому, що з тобою сталося, відповість перед законом і отримає належне покарання? — запитав Філатов.
— Так, пам’ятаю, — тихо відповіла дівчина.
— Юрчишина заарештовано. Судове засідання призначене через два дні. На жаль, його син, який тоді спричинив аварійну ситуацію та погрожував ножем, утік за кордон. Але його батько, який збив тебе, не зможе уникнути покарання.
Після цих слів у кімнаті на мить запанувала тиша.