Повернути Мене до життя

Розділ 383

Стас кивнув головою.
Той повільно вийшов, не опускаючи зброї, тримаючи чоловіка й дівчину під прицілом.
Двері зачинилися.
У кімнаті запала гнітюча тиша. Здавалося, навіть повітря стало важчим.
Ганна  лежала на ліжку та важко дихала від напруження. В очах — страх і розгубленість.
Вона підняла погляд на хлопця.
— Стас… хто це був? — тихо запитала вона. Її голос тремтів.
— Кохана… я й гадки не маю, — емоційно відповів Полянський, дивлячись на Ганну.
У його очах читалася розгубленість і тривога. Він намагався говорити спокійно, але голос зрадницьки тремтів.
— Клянусь, я не знаю, хто це, — тихіше додав він.

«Дивно звучить, але сьогодні мене врятував інвалідний візок», — сказала дівчина, дивлячись Стасу у вічі.
— Як ти себе почуваєш? — тихо запитав він.
— Біль не минув, — зізналася Ганна.
— Давай зроблю ін’єкцію, — запропонував Стас.
— Дякую тобі, але не треба… не допоможе. Просто будь поруч, — попросила вона.
— Добре, люба, — тихо відповів чоловік і обережно приліг біля неї.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше