Розділ 378

— Дякую тобі, — тихо відповіла Ганна, дивлячись чоловікові в очі. — Будь ласка… — прошепотіла вона. — Подзвони Райзону.
— Так, звісно, — відповів Полянський, швидко набираючи номер німецького лікаря. Він увімкнув гучний зв’язок, і Ганна чула кожне слово.
У слухавці пролунало майже одразу:
— Алло, Станіслав.
Лікар говорив з легким акцентом, але українською.
— Пане Габріелю, що там із Сергієм Андрійовичем? — стримано запитав чоловік.
— Він отримав серйозну травму голови та перелом ребер. Стан важкий… але стабільний, — пояснив Райзон.
На мить запала тиша, а потім лікар перейшов на німецьку:
— Ich habe Sergej operiert. Jetzt hoffen wir, dass sein Körper durchhält…
Ганна слухала, але не розуміла німецькою. Вона відчула суворий тон і невідомість, серце калатало сильніше, очі сльозилися, все попливло перед очима.
Потім професор знову заговорив українською:
— Сьогоднішня ніч буде вирішальною. Якщо він переживе її, виживе, — наголосив Райзон.

Почувши ці слова, Ганні стало ще гірше: її охопили страх і паніка, серце стислося, а руки затремтіли.
— Я зрозумів… — намагаючись спокійним тоном відповів Стас. — Дякую вам, пане Райзон, до зв’язку.

— Так, колего, буду тримати вас у курсі, — відповів Габріель.
Полянський відключився. Підійшовши до дружини, він тихо сказав:
— Кохана, тобі треба знеболювальне.
— Добре, — відповіла вона, намагаючись опанувати емоції. — Робі все, що треба.