Розділ 363

Поляскій, зворушений словами дружини, відповів:
— Кохана, дякую тобі. Ти навіть не уявляєш, що для мене значать твої слова.
Вона дивилася на Стаса, посміхнулася крізь сльози й стискала його руку.
— Ну добре, люба, — продовжив чоловік, — час вставати. Зараз я дам тобі пігулки, але спочатку поснідаємо. Я замолю у номер.
— Що б ти хотіла? — запитав він, з трепетом у погляді.
— Щось легке, наприклад омлет, і не міцну каву, — тихо відповіла вона.
— Буде зроблено, mein Herz, — сказав чоловік, посміхаючись.
Робітниця готелю швидко принесла їжу в номер подружжя. Омлет із сиром та американо Стас красиво розклав по тарілках і поставив на маленький столик біля ліжка.
Дівчина, дивлячись Стасу в очі, тихо сказала:
— Дякую тобі.

Вона скуштувала страву і мовила:
— Дуже смачно.
— Мені також подобається, — відповів Стас, дивлячись на дружину. — Але найбільше радію, що тепер можу бути поруч із тобою, — додав він з ніжністю, тримаючи погляд на Ганні.
— Дякую тобі, — відповіла дівчина, посміхаючись, —  Взаємно. Я дуже кохаю тебе.

Він дав їй випити таблетки. Після того, як Ганна випила, подивилася чоловікові в очі й сказала:
— Дякую тобі, любий.
— Давай сьогодні лишимося у номері, — турботливо запропонував чоловік. — Я думаю, тобі варто відпочити. Не хочу, щоб тобі знову стало зле.
— Дякую тобі, коханий, за те, що так піклуєшся про мене, — відповіла вона, посміхаючись. — Я дійсно хотіла попросити, щоб сьогодні нікуди не їхати.
— Мені справді потрібно відновити сили, — зізналася вона, тримаючи погляд на чоловікові. — Я дуже вдячна тобі за твоє розуміння, терпіння, за те, як ти ставишся до моїх обмежень, не вимагаючи того, чого я не можу. Я дуже ціную це, — щиро наголосила Ганна.
Він нічого не говорячи дивився на дружину, посміхнувшись  взяв її руку у свою.