Повернути Мене до життя

Розділ 358

Стас на мить завмер, зібравшись із думками. У кімнаті стояла напружена тиша, порушувана лише нерівним диханням Ганни. На екрані телефону Сергій Андрійович уважно спостерігав за кожним рухом, його голос звучав спокійно й упевнено.
Стас допоміг Ганні зайняти потрібне положення. Вона напружилася, стискаючи простирадло пальцями.
— Я поруч, кохана, — тихо сказав він. — Дихай рівно.
Холод антисептика змусив її здригнутися. Серце Стаса билося швидше, але руки залишалися твердими й зібраними. Він діяв повільно й уважно, ніби весь світ звузився до цієї миті.
— Ганочко, потерпи, — заспокоював з екрана Сергій Андрійович.
Ганна тихо застогнала, коли біль на мить загострився. Стас одразу взяв її за руку.
— Ще трохи… я з тобою, — прошепотів він.
Коли процедура була завершена, Стас завмер, спостерігаючи за нею. Спочатку її обличчя залишалося напруженим, дихання важким. Та за кілька хвилин плечі повільно опустилися, пальці розтиснулися, а подих став рівнішим.
— Дякую вам, лікарю… — прошепотіла вона.
Вона заплющила очі, прислухаючись до себе, і ледь чутно додала:
— Дякую тобі… біль минув.
Стас нахилився ближче, не випускаючи її руки. Напруга нарешті відпустила і його.
— Все добре, кохана. Я поруч, — тихо відповів він.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше